|
// Поезія
// Сонет |
* * *
Річ дивна, що, хоч і не схильна я
Зашкодити в чімсь літньому розмаю,
Та, як знайду гніздо, що в нім сім’я
Пташин двох, їх в неспокої тримаю,
Допоки твоє серце тріпотить
Біля вікна грудей моїх, аж поки
Цілунок твій украду, що вмістить
Біл... |
Статистика твору:
слів - 245;
рецензій - 0.
|
Читати
далі... |
© Віктор Марач,
18-08-2012
|
|
|