Він підставляв обличчя небу, щоб змити спогади усі,
Щоб стерти пам'ять всю про тебе, щоб ти не снилася у сні...

А я ішов, дививсь угору і бачив хмари, як вони
У серце, разом із  собою, несли лиш вітер і дощі...
Ішов, не бачучи дороги, і спотикався к...

Шепіт золотий. Сльоза розлуки.
Помах шалі голубих вітрів.
Ваших яворів опалі руки
Я підняти в зéлені хотів.

Вії трав звільнити із туманів,
Груди знов у квіти одягти,
І черешні цілувати ранні,
І веселок зводити мости.

Я хотів. Та хто я в ц...

Щось дивне коїться нині. Ото, був, йду собі по вулиці, а на мене вси так дивно глипають, головами крутять... А от я ше й почув позад себе, шо я си кумедний і не тілько то... Думаю: "Шо си стрєсло? Чого всі вилупили баньки так на мене?" Та хай би си дивили...

В его обятьях снова ты таешь словно лед,
Он дарил тебе цветы, нежности полет.
И очень нежно целовал он твои глаза,
И говорил, что он твоим будет навсегда.
А где-то в серых облаках бледная луна
Хочет что-то рассказать, но она нема.
В полуночной тишин...

            «… Ця зустріч закріпила його зневагу до професійних письменників,
                  балаганних чудотворців, які спочатку обіцяють за луїдор дістати місяць з неба,
                  а закінчують тим, що за сто су виставляють на показ власні...

Текст видалено автором твору...

От інколи дивуюся, чому письменники так полюбляють розпочинати свої нетлінні креативи з довгого та нудного опису ранку головного героя. Завжди у них: сонечко і через шибку заглянуло, і промінчиком торкнулося, і зігріло-полоскотало. А він, натомість, примр...

Осінній гриб
Осіння втома
Голос затих
Відійшов спомин
Приходить час
Зробити звіт
На проти нас
Вже новий світ

Осінній день
Над полем сів
Чути пісень
Лиш  журавлів
Що своє кру
Черговий раз
У світ несуть
Наче наказ

Осіння ніч
Холод роси...

Якщо тихцем забитися у закуток між радаром та ілюмінатором на капітанському місткові, нікого не відволікати дурними запитаннями, та ще й світло у ходовій рубці вимкнуть, ледь знявшись з якоря, треба так вночі на ходу, то врешті-решт про тебе просто забуду...

                            «Куди тебе заніс дух буревію?
                              Ти заїхав у країну і царство
                              де живуть як вражені і сплячі в домовинах…»
                                                           ...