Нива мені: нема вин;
Жура мені: нема руж;
Зола мені: нема лоз;
Липа мені: нема пил;
Зима мені: нема миз;
Мара мені: нема рам;
Мета мені: нема тем;
Кума мені: нема мук;
Варта мені: нема трав;
Віспа мені: нема псів;
Вереда мені: нема дерев;
Доган...

На нині цигарка остання, клянусь Озірісом.            
В моїй попільниці  повільно вмирає Сет.  
Із зависі диму малюєш вечірні іриси                              
і місяць уповні, в який фанатично віриться,                
у той, що крізь нас німо...

Шановні критики, навчіть мене вірші писати!!!
На жаль не вмію я римувати....
Я вмію тільки слова химерно співставляти,
Мені , напевно , слів запас якимось чином треба поповняти
100% треба класиків потрібно читати.
Дієслово з дієсловом в принципі не...

        1
Він прокинувся від страшенного головного болю. Здавалося голова ось-ось лусне немов той переповнений сечовий міхур.
  Знову приснився жах.
  Дитячий садок, виховательки, швабра. Дощ б’є в шибки великої кімнати де сидить він. Більше нікого, ті...

ОН І КІНО

Он габа та, хата, багно;
Он коло вази риза, волокно,
Он коло таза толокно;
Он резеда, тенета, де зерно;
Он дар дів – з відра дно;
Он кусень – не сукно;
Он ківер тре вікно;
Он пава, жижа, вапно;
Он і кінь: ні – тінь, ні – кіно!

МАНА...

Вона стягла останню ковдру з його розніжених плечей, торкнула пальцями тривогу зібрану  з очей, з вій, що заховали погляд  в сутінках ідей. Вона лежала гола… Босі пальці лишали слід у стужі дотиком його тепла і мовчки… весняним блудом  самовіддано текла. ...

Я такий-бо, напевно, п'яний,
що мої вишенькові сни
стали явою рано-рано,
а із Міста співали дівки.
Всі розплетені, голі і босі,
мов лесбійки з Сафо на Форосі.

І
адреналінові звуки
зводять в апатичних муках
мої старечі руки,
і від подиху зимног...

Солодко плакалось. Так молитви і вірші
ходять душею і бавлять торішні сни.
Плакалось. Ні. Не займайте. Не треба. Тихше.
Я розговілась у час, на слова пісний…
Осторонь спогади тупцяли, хтось і вечір.
Осторонь світ по спіралі собі ішов.
Солодко плакал...

прикривавлені, падають заживо,
не розправивши з гордості крила,
наші з вами якісь там янголи
наші падають без надії

віри?!

ви хотіли щоби ми,
замуровані в ваші дощі,
мали щастя це все пережити?
як камінням крила пробиті
вже без пір'я
летять ...

          Вітомирові Білєрі,
          різьбару, що відійшов


Нині ранок білий-білий,
білобровий ранок плиє
між полив'яні тополі

...