Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46224
Рецензій: 90328

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Поезії

ремісія раку мозку

© Міклаш, 28-02-2013
Я такий-бо, напевно, п'яний,
що мої вишенькові сни
стали явою рано-рано,
а із Міста співали дівки.
Всі розплетені, голі і босі,
мов лесбійки з Сафо на Форосі.

І
адреналінові звуки
зводять в апатичних муках
мої старечі руки,
і від подиху зимного
тане сніг невпинного,
невблаганного і постійного
часу.
Меркне свічка у світлі примарного гасу,
і тільки її портрет
давить душу своїм анфасом.

Я ж бо тільки-но виліз з тієї антрацитової печі,
очицями повними блекоти бачу світ.
Із того компоту, звареного з крові та сечі,
я ковтав усі муки так як слід.

Ешалоном мене слали в сніги далекі.
Там мене азіати на шматки хотіли роздерти
і з тіла мого робити іграшки для дітей.
(там багато таких нікому непотрібних смертей
і такиж же дітей)

Потім Місто, верстати,
якісь люди в халатах,
смак мастила й бензина
в крові.
Мені нікуди було кричати
і нікуди більше іти.

(тільки очі повні блекоти
так хотіли ловити світи)

Де поділись мої брати?
Десь померли? Їх засипали торфом?
Десь під сонцем горять їх кістки?
Чи вони займаються спортом?
Я розтану в обіймах сестри,
тільки мені б її знайти.

Чи у мене були жінки?
Я кінчав в них в пориві екстазу?
Чи я спав на траві по весні?
Чи я був командиром якоїсь таємної ракетної бази?

Що? Коли?
Тільки попіл з труби,
разом з димом, по білому світу
рознесе мої руки грубі.
Навесні.

***
Лютий. Вечір. Уже пів на шосту.
Якісь люди, кажуть син з синами,
давлять м'ясо з вчорашного посту.
Розпивають вино якесь зп'яну,
вареного кимось, напевне, по ГОСТу.
"Батьку, випий ти разом з нами!"-
це мої учорашні гості?
Чи це все ще оті азіати,
що з плечей зроблять "гральниє кості"?

Хай, прикинусь я трохи хворим,
і піду відпочину в пусту,
непотрібну нікому кімнату.
"Дайте, трохи, я щас відійду"...

(лиш портрет її там своїм анфасом
здавить душу печальну мою)

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

ваша назва відлякує людей.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Татчин , 28-02-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.96043491363525 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …