Річка наповнилась вином
І береги зацвіли волоссям винограду
І лише дідусь який пливе
у човні
чує
барабани
дикого племені
у гронах
які немічно зриває вітер...

          (присвячується 11вересня 2001р.)
Лечу як божествений вітер,
Збиваю усі перешкоди,
Нехай на шляху до свободи
У мене вони не стоять.
      
Ні!Серце моє
не щемить,
Ще мить і я в           прірві                          страждання.
Корд...

***
уже нема жовтявого роздолля
кульбаби посивіли шурхотить
солоний вітер де за краєм поля
безвільно золотава рветься нить
дива пір'їнні тануть межи верби
тужливо линуть ген у далину
хоч їм намріювати - златом ще би
з міжтрав'я виплітати сивину
т...

той - сприйнятий даром Божим
налідений легкістю до всього і від усіх
усміхнений так, що без нього не можеш
ні дихати, ні витримати його милий сміх

той - з руками м'якими і теплими
із серцем холодним, як віденський кахель
найменший поет поміж поета...

милий
а може
то океан гуде
а може
то тривожно схлипують
темнаві днища

весь наш Чумацький Шлях
крихкий
неначе кришталева чаша
всі наші гострорисі чумаки
пропахлі сірими волами
жують шершаві сірі стебла

милий
а ми ж могли би
сидіти ...

Вікно запітніло та малювались усміхнені дерева
За ними сніг
А далі стояла дівчина на яку летіла хмара хурделиці, покриваючи скло
Закриваючи її обличчя.

Потім швидко проростали квіти на них падав дощ і вони перетворювались
у залізо.

Знову замет...

Ти в бузкового кольору платті
Увійшла в мої мрії і сни,
Розірвала свідомість на шмаття
В середині красуні-весни!

Я тобою стаю полоненим,
Втім, без тебе не можу ніяк,
Відчуваю, стаю навіженим
Й здравомислячим, наче маньяк.

Я ніколи в сво...

Сонце припікало по-літньому. Галасливі горобці купалися в калюжах, радіючи довгоочікуваній волозі після тривалої засухи. Все навкруг було умите й причепурене. Земля парувала – і тому повітря колихалося, мерехтіло, дихало.
Михась не помічав тієї дивовижі....

Нещодавно довелося мені госпіталізуватися у відділення гастроентерології обласної лікарні. Те, що при цьому запропонували добровільно-примусово (інакше не оформляли) внести двісті гривень благодійних, несподіванкою не стало. І навіть те, що сестра-хазяйка...

Мій однокурснику! Радість побачення
Смутком притрушена – роки пройшли.
Що за ці роки для нас мало значення?
Що ми шукали? І що ми знайшли?

Сіяли добре, розумне і вічнеє
В наш непростий, зворохоблений час.
Той, кому нас замінити намічено,
Зробить ...