Дощ розкришився, дощ протік
Залив вулиці і ліхтарі.
Ішов тихо, без грому і блискавиць,
Просто затоплював вулиці,
Пузирився в калюжах.
Жалівся, шептав і плакав
Тихо. Так як плачуться діти,
Шипів і шептав,
Ішов і ішов.
Ішов, барабанив,
Заливав, ...

Сьогодні день віддає червоним,
Сьогодні все вдвоє дорожче,
Холодний струм  біжить по рукам,
У зустрічних перехожих ртутні серця.

Небом колобродить, кричить вороння,
Розриває хмари в блакитне шмаття,
Крізь дерева й будинки бредуть
Цигани, циркачі,...

при краї,
де синь і білість
сплітаються вихрами,
глитають лопатями спеку,

де уривається
гаряча рінь,
зміяться тіні,
сухо стогне глиця,

я там ловлю вітри неспілі,
заманюю до рота білі зграї,

у тебе за плечима зяє цнота,
а у мені гур...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Хмари пливли незвично швидко. Здавалося, щойно над нами була одна – а тепер уже зовсім інша. Мені вони тоді скидались на мільярди малесеньких клаптиків паперу, які хтось розірвав із надією, що написане ніколи не прочитають.
Так вони і розлетілись за  віт...

Петрик йде зі школи радий. Тут назустріч мати:

- Певно, ти оцінку гарну нині маєш мати.

Що розкажеш, синку, мамі про шкільну науку?

Той хвалиться: - Нині першим я підносив руку!

- Дивно, дивно! Що ж питали? Чути це незвично.

- В кого, дітки...

Мені вже не треба любощів із тобою. Я постарішав на двадцять років, фактично тільки на десять. Але тоді ти вважала, що мені тридцять... Ні,  я не дурив тебе – сама вичитала десь у соціальних мережах й прийняла це за чисту монету. В принципі, це не дуж...

Текст видалено автором твору...

Цікава штука – чому інколи настрій прекрасний, а інколи навпаки. В першому випадку світ здається чудовим, крила досягають гігантських розмірів, але в польоті при цьому практично не використовуються. Адже в цей момент з’являється відчуття ніби могутньою ру...