Цікава штука – чому інколи настрій прекрасний, а інколи навпаки. В першому випадку світ здається чудовим, крила досягають гігантських розмірів, але в польоті при цьому практично не використовуються. Адже в цей момент з’являється відчуття ніби могутньою рушійною силою для ширяння є потужний струмінь позитиву, який виривається невідомо звідки з тебе кудись вниз. Уявляєш себе схожим на москальську ракету. Логічно, що польоти відбуваються виключно над територією найпрекраснішої в світі країни, народ якої добрий та працьовитий, а мова солов’їна. Хочеться співати і розказувати всім яка ж чудова річ життя. При цьому щиро дивуючись нерозумінню та неприйняттю оточуючих. Кажемо – в житті світла (біла) смужка.
А от в інші дні – коли життя (так здається) ступає на чорну зебрину смужку на шляху до зебриної та водночас метафоричної (чи екзистенціяльної) жопи – то навпаки. Світ здається сіро-чорним, кольори зникають. Злишся на всіх і вся щохвилі констатуючи, що правди нема, справедливості нема, друзів нема, грошей нема, совісті в людей теж нема. Також нема майбутнього та шансів на перемогу команди за яку вболіваєш. «Всі тьолки …», - цитату класика не продовжуватиму. Не хочеться нікого ані чути ані бачити. Усі хто має нещастя потрапити на очі дізнаються про себе багато нових речей, при чому неприємних. Інколи замість потоку правди оточуючі отримують жорстоку тишину-мовчання, які означають ще гірше аніж би ви обзивали їх останніми словами.
Отакі перепади настрою. Та найцікавіше – що об’єктивні зовнішні обставини все ті ж – що для позитиву, що для негативу. Живемо у тих же широтах, в тих же задвірках цивілізації. Маємо в кишені тих же сто гривень, а в нирках той же пісок. П’ємо зранку ту ж гидоту на ймення «Нескафе». Ну тиск, атмосферний може коливатися, але все ж в досить незначних межах, погодьтеся. Кажуть магнітні бурі впливають. Можливо – трохи впливають. Але ж не настільки, щоб отак з одного полюсу на інший. Хоча підозрюю – оті магнітні бурі це з ряду казочок для лохів типу гороскопів та іншої хєромантії. Хто їх бачив, в які окуляри? Яким штангенциркулем чи аршином міряв?
Так чи інакше, скільки не напружував залишки невинищеного алкоголем, неправильним харчуванням, передачами Савіка Шустера та непоправними віковими змінами мозку так і не зрозумів чому жирафа така смугаста? Тобто зебра.
