Отруйні ягоди,
Як стиглі  пагоди твоєї породи
Обмазані кров’ю злих думок.
Вони дивують, вони мандрують
Чорною стежкою нашої завіси.

Плинуть-хлинуть потоки чорнил,
В суміші кольорових відтінків,
Яким буде саме той,
Ягоди отруйні вирішать.

Побу...

Текст видалено автором твору...

Звуки не розчиняються в темряві
І світло не розганяє тишу
Земля тоді не пахне теплом
І вітер рве волосся

Кожен виконує свою роль
Бо просто пізня осінь надворі
                                        і всередині
Вірний стукіт шибок
              ...

Серед тихих ночей серед сяйва зірок
Ти стоїш і зробити іще один крок
В далину в глибину у безодню не спіши.

Обернись подивись ти побачиш її
А вона як і ти над землею стоїть
Я благаю тебе зупинися і не йди туди.

Через кілька років ти залишишся ту...

Ти подивись, лиш придивись
І ти побачиш небо,
У небі тім літав колись
А зараз вже й не треба.

Ти впав на землю з висоти
Нікому не потрібний,
А мріяв про її світи
І про її обійми.

А що вона? Вона і щас
Бажає лиш кохання
Кохання, що триває час...

Осінь. Осінь... Осінь!
Осінь. У дощах дерева
Плачуть, мліють. Листя з неба.
Теплі спогади про літо,
Але осінь. Треба жити.
Перший вітер, перші грози,
Скло. Яскраво-срібні сльози.
Нижче сонце, ближче зорі.
Тихо-тихо. Трави кволі.
З року в рік, рук...

Починається дощ. Я іду по дорозі один,
І мій образ осяює світло самотніх машин,
Вони ніжно пірнають на дно - у нічну глибину,
Де лиш місяць, і права нема на останню весну.

Вони їдуть, забувши про все, і не знають куди,
Повні груди набравши гіркої п...

Залишається ніч, опадає осінній листок
І летить він униз так понуро і так безнадійно
Він як ніжний актор для якого один лише крок
Але тихий, печальний, постійний...

Догорає свіча, опадає останній листок
Він летить забуваючи все і лишаючи світ
Він ...

1...

*
У розповні осінньої днини
ізійду я на київський пагорб,
що шипшиниться й сосниться.
Тремко
промину оксамитні
гробниці кленові,
йтиму далі,
до полисків сонця криштальних,
щоб не знати повік самоти.
Тільки вітер озвучує тут,
заколисує тіні.
...