Звуки не розчиняються в темряві
І світло не розганяє тишу
Земля тоді не пахне теплом
І вітер рве волосся
Кожен виконує свою роль
Бо просто пізня осінь надворі
і всередині
Вірний стукіт шибок
і лагідний дзенькіт ключів
Хтось повернувся додому і зачинив тепло
Що буде, коли ключ не підійде
Хтось подарує тобі осінню ніч
з замерзлими руками
й неторопливими рухами
Котра вже зовсім й не холодна
Котра вміє складати історії
й підбирати героїв
Твою вона розкаже комусь
хто не зумів підібрати ключа
до дверей
