Хотіла я життя своє віддати,
Та вийшло все у нас з тобою навпаки.
Хотіла я «Люблю» тобі сказати,
Та слухати мене ти не хотів.
Хотіла я побігти за тобою
Щоби признатись на віки,
Щоби сказати, що я навік з тобою,
Та фрази ці пропали на вітрі.
Та ти ...

Я не ставатиму черговою з подій
на сторінках твоїх історій, Львове.
Я - жінка! Й тихий погляд із під вій
припинить недоречності розмови.

Я не лунатиму сонетом каблучків,
які процокотіли по сторінках.
Люблю не віртуальний - справжній Львів,
бо я н...

Розбите скло -  
i склянка на друзки.
І краплі крові, змішані з вином,
течуть струмком,
виростаючи у річку
несвідомості -
заллє потоп
хвилями споминів...

Розчаруй, відчаруй мене -
так бо хотілося легкості!
Десь у парку Кульпаркова
каштани щ...

......

             Ранок

Мої друзі тихо сплять,
Притулившись міцно.
А я п’ю зелений чай,
Та дощами квітну.

Ранок полум’ям м’яким
Зігріває душу.
І я знов, як білий дим
Посміхатись мушу.

                        2 Листопада 2007 р.

           *  ...

Текст видалено автором твору...

:::...

Прикопай мене з осені.

На землю холодну чужу кам‘янисту
Поклади тільки душу і тричі промов
«Прорости…»

Там, у домі близько-далекому
світяться вікна
Тепло

Мама читає листи:

«А я
знову з одного мосту
Та до іншого.
Ластівка твоя сива...

Пагорб,
густо хрестами порізаний.
І останніх квітів  розмай...
Ти  не віриш
у пекло для грішників.
Знаю я – не про мене рай.
Лікарняних листків мозаїка.
Гіркота,
що сяга понад край...
Ти сьогодні
міцну калганівку
обережніше наливай...
...

В твоїх очах ростиме сивина
І листя все частіше облітатиме
Згадаєш ти всі сто сумних пісень
Сто першої веселої не знатимеш
Твої долоні зорані давно
І дотик вже не збуджує потреби
Кому ж ти в юності віддав своє крило
Я відлетіла за віки від тебе

...