В твоїх очах ростиме сивина
І листя все частіше облітатиме
Згадаєш ти всі сто сумних пісень
Сто першої веселої не знатимеш
Твої долоні зорані давно
І дотик вже не збуджує потреби
Кому ж ти в юності віддав своє крило
Я відлетіла за віки від тебе
Я ще сміюсь, у мене є ще сни
У них ще зорі бавляться квітками
Твої листки змели мої сліди
На них розлука плаче полинами
