Твій дотик такий несмілий, мій хлопчику сивочубий...
Цілуєш нечутно шию. І губи тремтять чомусь...
І пальці спливають тілом, моя нереальна згубо,
Я саван уже спорола, бо знову тобі приснюсь...
Я знову тобі примарюсь... Постукаю...ні, навіщо?
У мене ...

Люблю тебе я чи кохаю?
Та, якщо чесно, я не знаю
І плутаюся в почуттях.
Можливо я тобі і скажу
І вірити в оці слова пораджу
І розсмієшся в вічі ти мені…
І зрозуміло, що лише вві сні
Ти друг мені і брат ти, і товариш,
І хлопець мій.
У сні кричу ...

......

......

Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Ще трохи буде – й згоримо.
Проштрикнутими. Вилами.

Ми думаємо, що живі,
Як вічне сонце десь у небі.
Але безодня в голові
Засмоктує. Бо так нам треба.

Ми летимо, не наче світ
Вже догорає під ногами,
...

Заходило сонце
у темні печери печальні.
Прощання крайнеба.
Безсило згасаючий день.

Ось ніч проковтнула
промінчик
його
останній.

І день став минулим.

Помер,
як людина,
день
...

Світлофором зламаним метелика очі
Контактують з пухнастою хмарою.
Я примара, і тусуюся з примарами ночі,
Будь зі мною примарою.
Ти не їла, і тут, як на зло, запах скошених трав
Арт-симфонік у навушниках твоїх.
Інтерес до реклам потихеньку вмирав
У...

********
Тобі в мозку запали площини
гіпсової фізіономії
когось невідомого але традиційного
перспектива
доходить до автоматизму
ні краплі дадаїзму
у думках під час роботи
ВІН оживає під олівцем
і вмирає знову під гумкою
народжується з лона уяви...

Я пропливу водою
крізь очі твої
і скроні.
Білим туманом розтану,
прйшовши
крізь  душу.
Вітер дихне світанкóвий –
згасне дотик долоні.
Вóди холодні
винесли
спогадів
гущу.

Хай непоквапна осінь
бавиться у загадки,
хай розкриває о...