********
Тобі в мозку запали площини
гіпсової фізіономії
когось невідомого але традиційного
перспектива
доходить до автоматизму
ні краплі дадаїзму
у думках під час роботи
ВІН оживає під олівцем
і вмирає знову під гумкою
народжується з лона уяви
і стогне під ударами виправлень
чи було б тобі легше
споглядати його
металевого чи
скляного чи
з дерева
Тільки не кажи що ця пика
з усіма її гостроносими рисами
рівнобровими, випнутоскулими
жодного почуття не викликає в тебе
або асоціації
не кажи що виводиш його
стільки разів з холодною душею
і свідомістю сплячою.
Стає жаль гіпсову голову
може колись приємної людини
бо, знаєш, насправді
кожного разу, малюючи
забираєте по молекулі
з його
легендарного
обрису.
