Світлофором зламаним метелика очі
Контактують з пухнастою хмарою.
Я примара, і тусуюся з примарами ночі,
Будь зі мною примарою.
Ти не їла, і тут, як на зло, запах скошених трав
Арт-симфонік у навушниках твоїх.
Інтерес до реклам потихеньку вмирав
У замисленні тяжкому.
Топчуть листя пожовкле твої загрозливі чоботи
Дише ніжная шкіра крізь сітку панчіх
Знов без мене, одна, так би мовити,
Не зі мною серед всіх.
У тебе цілий день важливих справ,
Ти втомлена дівчинка, випила кави
Твій ворог, сон, поразки зазнав,
Завтра ж ти зазнаєш.
На четвертий свій поверх ти пішки дійдеш
Кнопки потрібні натиснеш
Не побачиш мене, не відчуєш, але ж
Я десь близько, і трішки смішно.
