Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2518
Творів: 45412
Рецензій: 88866

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Переклад

Кохана, засни… З Євгена Євтушенка

© Галина Михайловська, 08-07-2010
Від солі блищить огорожа круг двору.
Вже хвіртка давно на запорі. І море,
буяє, буруниться, б’є в береги,
і сонце просолене всотує вглиб.

Кохана, засни. Не бентеж мою душу.
І гори, і степ засинають навкруг,
і пес наш худющий, наш страж невсипущий,
лягає та лиже солоний ланцюг.

І хмари непрошені, і трави зарошені,
і хвилі сполошені удалині,  
а я тобі пошепки, тоді – напівпошепки,
тоді  вже безмовно: «Кохана, засни…»

Кохана, засни. Наші сварки порожні
забудь. На світанку розбудить нас бриз.
Ми в сіні. Ми сонні. І подих мацоні -
пронизливо свіжий і чистий до сліз.

І як же я змушу розкритися мушлю
Твоєї невіри ?.. Кохана, засни.
Крізь сон посміхайся, сліз більше не треба,
І квіти збирай, що ростуть просто неба,
І сукні купуй, як і ти, весняні.

Мурмочеться? Спи вже, моя полуночнице…
Бо сон прибирає важезне ярмо.
Заснеш – і роби тоді все, що захочеться,
усе, що мурмочеться, як не спимо.

Ти геть нерозумна. Не спати – бездумно.
Думки так сумбурно киплять вглибині…
Очам твоїм сумно. Рояться в них юрми.
Нехай відпочинуть вони уві сні.

Кохана, засни… Де безсоння притичина?
Дерева лопочуть? Чи хвилі ревуть?
Неправдою, може, чиєюсь пригнічена?
А, може, моєю – і в цьому вся суть?

Кохана, засни… Тут нічого не зробиш,
та знай, що провини нема на мені.
Пробач мені – добре? – кохай мене – добре?-
Хоча б уві сні, хоча б уві сні!

Кохана, засни… Ми на грішній Землі,
що хоче на порох розсипатись бігма.
Візьмімось в обійми, нічого не біймось,
аби тільки разом, хоч що, ми були.

Кохана, засни… Ти образи жени.
Хай дрімчики тихо в очах оселяються,
так важко на кулі земній засинається,
і все ж таки – чуєш, кохана? – засни…

І хмари непрошені, і трави зарошені,
і хвилі сполошені удалині,  
а я тобі пошепки, тоді – напівпошепки,
тоді  вже безмовно: «Кохана, засни…»

Оригінал:

Любимая, спи...

Соленые брызги блестят на заборе.
Калитка уже на запоре. И море,
дымясь, и вздымаясь, и дамбы долбя,
соленое солнце всосало в себя.

Любимая, спи... Мою душу не мучай,
уже засыпают и горы, и степь,
и пес наш хромучий, лохмато-дремучий,
ложится и лижет соленую цепь.

И море - всем топотом, и ветви - всем ропотом,
и всем своим опытом - пес на цепи,
а я тебе - шёпотом, потом - полушёпотом,
потом - уже молча: "Любимая, спи..."

Любимая, спи... Позабудь, что мы в ссоре.
Представь: просыпаемся. Свежесть во всем.
Мы в сене. Мы сони. И дышит мацони
откуда-то снизу, из погреба,- в сон.

О, как мне заставить все это представить
тебя, недоверу? Любимая, спи...
Во сне улыбайся (все слезы отставить!),
цветы собирай и гадай, где поставить,
и множество платьев красивых купи.

Бормочется? Видно, устала ворочаться?
Ты в сон завернись и окутайся им.
Во сне можно делать все то, что захочется,
все то, что бормочется, если не спим.

Не спать безрассудно и даже подсудно, -
ведь все, что подспудно, кричит в глубине.
Глазам твоим трудно. В них так многолюдно.
Под веками легче им будет во сне.

Любимая, спи... Что причина бессоницы?
Ревущее море? Деревьев мольба?
Дурные предчувствия? Чья-то бессовестность?
А может, не чья-то, а просто моя?

Любимая, спи... Ничего не попишешь,
но знай, что невинен я в этой вине.
Прости меня - слышишь? - люби меня - слышишь? -
хотя бы во сне, хотя бы во сне!

Любимая, спи... Мы - на шаре земном,
свирепо летящем, грозящем взорваться, -
и надо обняться, чтоб вниз не сорваться,
а если сорваться - сорваться вдвоем.

Любимая, спи... Ты обид не копи.
Пусть соники тихо в глаза заселяются,
так тяжко на шаре земном засыпается,
и все-таки - слышишь, любимая? - спи...

И море - всем топотом, и ветви - всем ропотом,
и всем своим опытом - пес на цепи,
а я тебе - шёпотом, потом - полушёпотом,
потом - уже молча: "Любимая, спи..."

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

А я тобі пошепки...

© Ольга Теодор, 29-07-2010

титанічна праця...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Коляда Роман, 08-07-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 08-07-2010

Гарно.

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Зоряна Львів, 08-07-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Той, що греблі рве, 08-07-2010

Респект

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Лібуркіна, 08-07-2010

гарно, гарно...

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Вiруня, 08-07-2010

Клас!

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Наталка Ліщинська, 08-07-2010

Кохано, ти спи...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Микола Цибенко, 08-07-2010

Це гарний переклад

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Надія, 08-07-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1518211364746 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …