На ярмарок в Ледло гуртами ідуть парубки
і мельники, й конюхи йдуть, й ковалі, й вівчарі,
хто чарку хильнути іде, хто дражнити дівки,
і є між них ті, що ніколи не будуть старі.
є хлопці і з міста, й з села, крамарі, візники;
кремезні й стрункі є, і сильні, й багаті на вроду,
і серцем багаті, хоробрі; та мало таких,
які ці чесноти свої збережуть аж до гробу.
якби ж то пізнати по них... о, якби ж то знаття,
котрі з них щасливці оті, та немає признаки;
ідуть вони шляхом, з якого нема вороття,
і можна лишень їм удачі в путі побажати.
вдивляйсь, не вдивляйся - звичайні вони; і нехай
торкнуть мимохіть тебе ліктем - ти не говори;
веселі, бадьорі - хоч профілі їхні чекань;
і так і помруть молодими, не будуть старі.
