У Ледло на ярмарок сотнями йдуть парубки.
Там конюхи є, ковалі, вівчарі й мукомоли,
Там є гультяї й ловеласи, а є і такі,
Що старість і час їх не зможуть здолати ніколи.
Є хлопці там з міста й села, є купці й чумаки.
Багато є там і розважливих, і відчайдушних,
І щирих, і гарних на вроду… та мало таких,
Які до кінця донесуть свої праведні душі.
І хочеться їх упізнати посеред усіх,
Торкнутись долонями й серцем з обранцями тими,
Провести в далеку дорогу по дружньому їх
Туди, де залишаться вічно вони молодими.
Та марно тепер їх шукати посеред юрби,
І мовчки торкатися ліктями, або руками…
Лише Карбувальник у небі збирає скарби
Із хлопців, що юними гинуть у розквіті слави.
