Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 14424, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.222.104.49')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Увага!

Умови конкурсу

© Десятий конкурс поетичних перекладів, 10-03-2009
Шановні друзі,

Оголошую про початок чергового – десятого – конкурсу  поетичних перекладів.

У минулих турах ми вже змагалися в перекладах з багатьох європейських мов, навіть маємо вдалу, як на мене, спробу перекладу з кримськотатарської (!).
Виявилось, що переклади з мов близьких, як от білоруська, польська, або загальновідомих, як, наприклад, російська, не дають достатнього простору перекладачеві, спонукають його надто близько дотримуватися оригіналу. Принаймні такі зауваження лунали під час обговорень.
У той же час, переклади з мов суто іноземних дають певні переваги тим перекладачам, що добре володіють саме цією іноземною мовою. Звісно, наявність підрядника певною мірою пом’якшує ці нерівні стартові умови, але не стовідсотково. Про це свідчать випадки утримання від участі в конкурсі деяких цікавих поетів-перекладачів із тієї причини, що вони не знають мови оригіналу.
От я й вирішила спробувати запропонувати для перекладу оригінал, створений мовою, з якою кожен із нас більш-менш знайомий, але, якої водночас, гадаю, більшість із нас до пуття не знає. Ну, може, знайдуться серед нас особи з класичною освітою – але ж таких небагато...
Лексика цієї мови ввійшла чи не до усіх мов європейських. Так само і метрика, ритміка, закони віршування в цілому, вироблені носіями цієї мови, склали підвалини віршувальної техніки в великій кількості літератур світу.
До того ж, пропонований вашій увазі вірш є з тих, що привертали і привертають чи не найбільшу увагу перекладачів із миті свого створення.
А часу, відколи його було створено, минуло не так уже й мало – десь дві тисячі сто років...

Отже, вірш Гая Валерія Катулла «AD  LESBIAM»  зі збірки «Сarmina Catulli» - єдиній, на жаль, збірці поета, яку не поглинув невблаганний час.

ad Lesbiam
VIVAMUS mea Lesbia, atque amemus,
rumoresque senum seueriorum
omnes unius aestimemus assis!
soles occidere et redire possunt:
nobis cum semel occidit breuis lux,
nox est perpetua una dormienda.
da mi basia mille, deinde centum,
dein mille altera, dein secunda centum,
deinde usque altera mille, deinde centum.
dein, cum milia multa fecerimus,
conturbabimus illa, ne sciamus,
aut ne quis malus inuidere possit,
cum tantum sciat esse basiorum.

Переклад слово в слово:

Живімо, моя Лесбіє, і кохаймось,
Плітки суворих старих*
Будемо оцінювати в один ас*, не більш!
Сонця заходити й повертатися можуть:
Для нас же, коли швидкоплинне світло погасне,
Настане ніч вічна та безпробудна.
Дай мені тисячу цілунків і сотню,
Тоді ще тисячу, ще другу сотню,
Тоді ще до тисячі, ще одну сотню.
Коли тисяч наберемо багато,
Помішаємо все, не будемо знати [ліку] ,
Щоб ніхто лихий не зміг зурочити нас,
Довідавшись, як багато є цілунків.


Примітки:
*- В оригіналі «старі» -  чоловічого роду.  
* Ас – дрібна давньоримська монета – примітка автора перекладу

Вірш написано фалекійським одинадцятискладовиком.
Схема наголосів:

vIvamUs, mea LEsbi(a), Atqu(e) amEmus.

(В дужки  взяті голосні, що не вимовляються внаслідок притаманному латинській мові явищу елізії).

Під час перекладу слід мати на увазі, що античні розміри і розміри сучасні не прямо відповідають одне одному. Про це написано в усіх теоретичних працях та довідниках з техніки віршування. Кажучи в загальних рисах, там, де у нас наголошені або не наголошені склади, у давньоримських поетів були склади довгі і короткі.
Перекладачі вирішували, вирішують і будуть вирішувати задачу відтворення ритмічного малюнку цього вірша на свій розсуд.
Те ж саме стосується і рими. Антична поезія рими в нашому розумінні ще не знала. Але серед перекладів давньоримської поезії на сучасні мови є  й вдалі спроби оздобити оригінали римою – згадаємо хоча б Пушкіна, Жуковського тощо.

Послухати оригінал можна тут:
http://rudy.negenborn.net/catullus/text2/sc5.htm
Там же можна прочитати переклади запропонованого оригіналу десятками мов світу. Перекладу українською там немає (сподіваюсь, поки що)....

Умови конкурсу

1. У конкурсі беруть участь тільки зареєстровані користувачі сайту ГАК.

2. Конкурс триватиме від 10-го березня  до 24-го березня включно.

3. Участь у конкурсі є анонімною: автори висилають свої переклади на адресу

halyna@nv.net.ua

а я розміщаю переклади на конкурсній сторінці.

4. Щоб виключити можливість взаємного гіпнотичного впливу учасників, усі переклади буде розміщено в один день – 25-го березня. До цієї дати конкурсна сторінка залишатиметься пустою.

5. Кожний учасник може вислати декілька варіантів перекладів. Само собою, кожний учасник може редагувати свої переклади під час перших двох конкурсних тижнів. При цьому треба вислати мені листа з повідомленням типу: «переклад від такого-то числа прошу вважати недійсним; новий варіант перекладу наведено нижче».

6. Після того як усі переклади буде опубліковано 25 березня, конкурс вступає в стадію обговорення творів і складання рейтингів. Ця стадія триватиме  до 30-го березня включно. Для забезпечення анонімності обговорення, кожному учаснику буде повідомлено логін і пароль технічної сторінки, з якої можна буде писати рецензії та коментарі.

7. Під час обговорення кожний учасник повинен вислати мені на вищенаведену електронну адресу повідомлення про те, який переклад на його думку достойний першого (3 бали), другого (2 бали) і третього (1 бал) місця. У рейтингову трійку не повинен входити жодний із власних перекладів учасника. За участь у голосуванні кожний учасник автоматично отримує три рейтингові бали. Якщо хтось вирішить не брати участь у голосуванні, він із дистанції зніматись не буде, але й три бали не отримає.

8. Переможним буде визнано переклад із найбільшим сумарним рейтингом. Переможця буде оголошено 31-го березня.

9. Організатор конкурсу в самому конкурсі й обговоренні творів участі не бере.

Сподіваюся, що кількість і якість наданих на конкурс перекладів дозволить нам хоча б за цим показником стати в ряд з іншими розвинутими країнами світу  (бо перекладів, наприклад, англійською та російською, якщо тільки на хвилинку забігти в мережу, можна знайти безліч).

З повагою,

Галина Михайловська

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Кілька слів від Григорія Кочура

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Володимир Чернишенко, 17-03-2009

Примітка

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Галина Михайловська, 16-03-2009

Існують п’яті, шості, сьомі позиції – і ці всі також якісь спортивно неактивні.

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Також із розумників, 11-03-2009

Я ото замислився - і виклав

На цю рецензію користувачі залишили 9 відгуків
© Олесь, 11-03-2009

Гарний вибір

На цю рецензію користувачі залишили 7 відгуків
© Олег Derim, 11-03-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69703793525696 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …