Я, Бондаренко Павло Миколайович, 1923 року народження, учасник Великої Вітчизняної Війни, інвалід Праці перш за все любі мої найближчі Катруся та Юрій перше привітати вас з Новим Роком та побажати вам щастя, здоров'я, радощів усіх сімейних, трудових. Нехай в Новому 2006 році радості у вашій родині буде більше і все буде добре та всі будуть здорові і хата буде все повна багатства і я також прошу вибачення за все те що ви сердитеся на мене. Рідні мої я хочу вас поздоровити і од всього серця аби все було добре і щоб в Катрусі все було добре і щоб дали за свій рахунок і щоб всі були здорові та мама Юри добре себе почувала і не хворіла також. Любі мої я і в Новому Році сердечно прохаю вас не вбивайте мине не требо. Не вбивайте мине не требо. Катерина ти ж моя рідна донечка моя і я ш пам'ятаю як ми з мамою тебе на руках няньчив а мама наша померла і зараз не дочекалася аби глянути золота внученька як бігає велика яка Оксаночка. А я ж бо тебе на руках носив і в парк Довженка ходили аби ти дихала чистим повітрям не де завод. Не вбивайте мине не требо. Немає дорожче у мене я ш ви самі рідні вас з Юрчиком. Я ш вас сердечно люблю як самих рідних прерідних які назавше і я все для вас завжди зроблю та все оддам. Рідні мої не вбивайте мине не требо. Ви зі мною три тижні не говоріть нічого і зовсім нічого лише не вбивайте мине. Я ш вам зроблю що хочете і завжди і готовий в усьому помогти і робити як потрібно. Лише не треба вбивати мине. Я буду все робити і все помагати і буду як можу що хочете. Та з усіх сил я буду вам не заважати щоб. Не вбивайте мине не требо. Ріднесенькі мої донечка я маю на книжці 2176 грн. і все я віддам і ви придбаєте собі шифоньєр посуду новий телевізор кольоровий за квартиру заплатимо наперед аби все було добре не вбивайте мине не требо. Те що не розмовляєте я буду тихесенько нічого не заважати у себе там вам і Юрію Петровичу не буду я тихо і світло буду вимикати а круг в туалеті я без круга буду робити правильно і ніколи більше не набрудню і буду все вимикати не вбивайте мине не требо. Я ш люба Катрусенько рідна моя доця я в дохтора був і ніколи більше не набрудню і взагалі ніколи бруднити не буду ніколи в житті. Не вбивайте мине не требо я сибі куплю судно як радили а вночі вставати не буду і буду завше вимикати і хропіти не буду і буду тримати абсолютну чистоту як требо. І взагалі ніколи вставати не буду і буду тримати і буде тиша абсолютна присягаюсь присягаюся рідненькі мої діти не вбивайте мине не требо. А я так аби дверима гримати і хропіти і робити погано і бруднити ніколи більше і вимикати буду завше вічно а всі гроші 2176 грн. я вам дарую на Новий Рік і ви шифоньєр і посуду саму нову. Не вбивайте мине не требо. Я тисняви не нароблю і на кухню піду лише коли Юра на роботу поїде а ранком в туалеті не буду рідні мої не вбивайте. Не вбивайте мине не требо. Я боюся про те що Юра не вбив мине молотком в комоді внизу. Катрусенько я ш тебе няньчив ми жили добре я працював на заводі майстром і мав багато вимпелів і преміальні гарні і держзамовлення і посилав вас з мамою в санаторій і я хропіти зовсім уже ніколи а ви рухайте перегородку ще на 1 метр і більше рухайте як серце каже і скільки завгодно хоч до самого підвіконника а я бруднити не буду і судно куплю завтра вранці піду рано в аптеку чергову. А ранком як Юрій Петрович піде я тихо зварю яєчко та й одразу піду і все не вбивайте мине. І більше нічого лише мені від серця а бруднити ні в житті тілько не вбивайте мине молотком не треба. А Оксаночка золота моя я буду зо всіх можливостей допомагати вам і бруднити не буду я судно куплю. А ворочатися і хропіти не буду і завше буду вимикати аби не горіла енергія Катеринонька наша мама рідна не дожила а ми з мамою все робили аби і технікум і аби ти добре вдягалася а пружини я змащу солідолом рідні мої і самі найближчі. Не вбивайте мине молотком не требо а перегородку рухайте рухайте скільки завгодно однокімнатна квартира а дадуть двокімнатну а то і трикімнатну обов'язково держава забезпечить а я в саму маленьку і якщо хочете одгородимо дееспе аби тілько ліжко було і я вимикати буду завжди вічно. Не вбивайте мине не требо. Я гримати не буду і човгати не буду я буду підбирати ноги а розмови заводити не буду а так не требо молотком вбивати. Мині я боюся Катрусенько моя рідна дочко мині нехай Юрій Павлович молоток відвезе в Сарни я боюся. А Оксаночка нехай бавиться а я буду мовчати а вночі все буду робити лежачи і все. Не вбивайте молотком мине. Леонід Олексійович помер. Він був а молотком не требо але він бо випивав а я од серця і ніколи в рот ні грама і пити не буду ніколи. Любі мої донечко моя не вбивайте не требо а в новій квартирі перегородку і рухайте скільки потрібно до самої межі я ш знаю держава забезпечить я ш учасник Великої Вітчизняної Війне але книжки нема все згоріло лише Інвалід Праці рідні мої і нехай Юрій Петрович одвезе молоток в Сарни. Леонід Олексійович помер він випивав а я ш од серця як лікарі прописали але головне і молоток для чого у комоді Юра кладе. Я куплю судно як дохтор наказав мині не требо молотком я сам через два роки помру рідна моя доця. Я помру через два роки лише тільке шоб Оксаночка до школи пішла і тоді одразу помру а зараз рідні мої не требо молотком мине вбивати. Леонід Олексійович помер і місця стало більше у Петришиних багато місця вільного а мині ось два роки і помру. Я вермішель одну буду і вранці вермішель і в обід вермішель і завжди тепер буду мервішель од щирого серця. А бруднити не буду і капати нігде аби двері зачиняти тільке не требо мине молотком не вбивайте не требо. Юрчику рідненький заховай з комоду молоток я боюся. Не вбивайте не требо я ш воював аби мирне небо ми пройшли од Варшави до Берліна я ш не можу коли молоток там Юра кладе. А гримати ніколи і не буду вимикати присягаюсь і не розмовляйте коли що я не ображусь. Не вбивайте мине не требо однокімнатна квартира буде двокімнатна держава забезпечить. А я книжку не завів документи згоріли а то б учасникам Великої Вітчизняної Війне дали трикімнатну он Семипалому та Євгенії Львовні. Але я судно куплю чесно як дохтор велів а капати і проливати не буду і плескати на доріжку. Тільке Юра нехай одвезе молоток в Сарни до своєї мами коли поїде та візьме і не требо мине вбивати. Не вбивайте мине прохаю сердечним проханням учасника Війне я все буду вимикати і все збагнув і висновки всі зробив. Не вбивайте мине молотком не требо я Оксаночку буду і няньчити і все по хаті робити а в комоді Юра до мами поїде я ш нагадаю і письмово заберіть молоток не требо. А Леонід Олексійович помер і місця багато в Петришиних але я не хочу не вбивайте мине не требо і я зробив усі висновки і письмово зрозумів не вбивайте не требо. Рухайте скільки завгодно рухайте а я буду все лежачи і лише коли Юра на роботу поїде я ранком собі вермішель і на обіт вермішель і на вечерю вермішель і все лише од серця. Тілько нехай Юрчик одвезе молоток до мами в Сарни і там вона його зберігає його добре і назавжди і в комод аби не класти любі мої дітоньки я ш боюся аш весь трухаюся і погано з серцем та круги. Любі мої Катруся та Юрій Петрович я прошу сердечним проханням ветерана Війна і Праця приберіть молоток з комоду аби не було його і в Сарни аби мама зберігала навіки. І не требо мине вбивати я все зроблю а ви придбаєте шифоньєр і телевізор а Оксаночка до школи піде і я помру, а молоток не требо дорогі мої рідні тому шо я можу померти і круги йдуть темні і серце молотить. Я ш воював боронив ваше мирне небо і Юрчику прибери рідний мій як до мами поїде так я і сигналізую в письмовій формі пропишу прибери молоток в Сарни в тихе місце. І тоді я одразу в ощадкасу піду і всі гроші вам одразу і все. Тілько не вбивайте мине не требо я капати не буду і енергію палити шоб світло горіло і я буду вимикати як тілько можу присягаюсь вам не вбивайте мине не требо я піду і мене поновлять а двокімнатну обов'язково і ми переїдемо як потрібно і все буде добре а я в саму маленьку і перегородку городіть дееспе і рухайте рухайте до впору по діловому. А я куплю судно сибі і з судном буду жити акуратно. Я капати та проливати на доріжку не буду присягаюся так і не вбивайте не требо. Юра не требо молоток я як його бачу так все зрозумів і круги йдуть темні і дуже прохаю сердечно не вбивайте мине не требо я все зроблю по чесному і ви все отримаєте до копійчини. Катруся отримає все до останньої копійчини по чесному так шоб шифоньєр і телевізор гарний шоб Оксаночка дивилася На Добраніч Діти. І як Оксаночку до школи візьмуть так я одразу помру і звільню приміщення і все до копійчини отримаєте не требо вбивати молотком Юра. І я більше ніколи не накапаю мині дохтор дав наказ і судно куплю гарне аби стояло завше до самої смерті. І все буду вимикати і не буду хропіти і ворочатися хропіти і зачиняти завжди акуратно аби був порядок і все буду робити лежачи. Леонід Олексійович помер але він випивав я ш в рот для серця коли круги темні. Тілько Оксаночка коли до школи піде я ш одразу піду та зніму все помру одразу по чесному шоб був шифоньєр і телевізор і спокійне життя. Не вбивайте мине не требо. Катеринонька рідна моя доця я ж звертаюсь аби Юра прибрав молоток з комоду і дуже боюся і руки трухають і не попадаю аби все було добре і я віддам все шо лежить. В Сарни щоб у мами там заховав навіки і ніколи не бачити більше. А я тепер вранці вермішель в обід вермішель і на вечерю мервішель і не накапаю нігде і ніколи. Я ш все робив як треба і мама наша не дожила а ми з нею все правильно щоб все було добре і не требо молоток в комод щоб там страшно і трухають руки усі. Я тепер буду обіцяти вам по чесному шо через два роки я помру та звільню приміщення і я це обіцяю залізно як учасник Війне та відповідальний. Юра я ш не можу дивитися як ти кладеш молоток до комоду. Не требо Юра робити я все зроблю по чесному. Я ш воював і прошов од Варшави до Берліну аби ви були спокійні та щастя. А через два роки я обіцяю та присягаюсь шо помру і звільню приміщення як тілько й одразу ощадкаса гроші віддасть і все вам а Оксаночка піде до школи. Не вбивайте мине не требо. І молоток Юра прибери рідний шоб з комоду. Ни требо це. Леонід Олексійович помер й одразу звільнив приміщення і я помру і одразу звільню приміщення і ви одразу вільно жити будете. А Оксанцьо люба піде до школи і телевізор і шифоньєр аби все було добре та зручно не требо вбивати мине. Я віддам все по чесному і це слово учасника Війна я Інвалід Праці і не маю посвідчення а документи згоріли я ж учаник Великої Вітчизняної Війне і все буде багато місця для сумісного проживання гарної родини. Я ш буду вимикати і зачиняти і лежачи зроблю все по тихому рідні мої і хропіти не буду не вбивайте мине не требо. Не вбивайте мине не требо. Бруднити не набрудню але не требо молотком рідні мої не требо його. А якщо потрібно я можу присягнутися шо через два роки помру і всі гроші вам з Юрою а держава напише все правильно. Я ш урочисто присягаюсь шо зараз як два роки так помру а не вбивайте мине не требо молотком це. І ось любі мої я напишу:
УРОЧИСТА ПРИСЯГА
Я, Бондаренко Павло Миколайович, 1923 року народження, учасник Великої Вітчизняної Війне, інвалід Праця присягаюсь та обіцяю що як через два роки Оксаночка піде до школи я помру та звільню приміщення.
