Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Даруйте, не вельми...

(Рецензія на твір: Переклад № 15 Vasyl R (Василь Роман), автор: Десятий конкурс поетичних перекладів)

Якийсь змішаний переклад... Таке враження, що перекладач сам не знав, чого він хотів досягти.... Перші чотири рядки написані з римою (кохайся - не майся, відьом - вийдуть), а далі автор вирішив римою не перейматися. Вірніше, не те, щоб зовсім про рими забув, але перестав слідкувати, який рядок з яким у нього римується. Схема римування вийшла такою: abab cc def de gg. Дуже хитра схема. Аж голова іде обертом.
Зміст подекуди значно відрізняється від оригінального. Власне, перший же рядок звучить як заклик жити і кохатись, адресований тільки Лесбії - в оригіналі адресатом є вона, і сам Катулл.
Про старезних відьом в оригіналі не йдеться - йдеться про суворих дідуганів.
"Та огорне нас після світла скону" - зовсім погано. Що, Катулл з Лесбією планував прожити до кінця світу? Йдеться ж про власну смерть - його і її.
"Вічна ніч - тривка пісня від безсоння і даруй мені тисячі цілунків" - до чого тут оце "і"? Що воно логічно зв'язує? Неясно.
Закінчення: про цілунки СЕРЕД НОЧІ в оригіналі не було, це відсебеньки.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027984857559204 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати