РОЗДІЛ 7
ЧОРНІ ТАЄМНИЦІ
- Ти справді збираєшся спробувати? – запитав Мазой, його голос був повен презирства і недовіри.
Альтон кинув лихий погляд на учня.
- Зганяй свою злість деінде, Безликий, - сказав Мазой, відвертаючись від потворного обличчя наст...
РОЗДІЛ 6
ДВОРУКИЙ
Дзирт відреагував на наказ верховної матері зайти до неї дуже швидко, явно не потребуючи додаткового стимулу у вигляді нагайки Брізи. Як часто його жалила ця жахлива зброя! Дзирт не мав жодних намірів мстити жорстокій старшій сестрі. ...
ЧАСТИНА 2
МАЙСТЕР ЗБРОЇ
Порожні години, порожні дні.
Я зрозумів, що в мене залишилося лише декілька спогадів про ті перші роки мого життя – ті шістнадцять років, коли я був практично прислугою. Хвилини зливалися в години, години в дні, і так безкінечно...
РОЗДІЛ 5
ДИТИНСТВО
Вже п’ять довгих років Віерна присвячувала майже кожну свою хвилину вихованню маленького Дзирта. В суспільстві дроу це був період ідейного виховання і навчання дитини. Він мав отримати необхідні фізичні, а також мовні навики, як і діт...
РОЗДІЛ 4
ПЕРШИЙ ДІМ
Через чотири цикли Нарбондель – чотири дні – сяючий блакитний диск пролетів над стежкою між гігантськими грибами і зупинився перед прикрашеною павуками огорожею Дому До’Урден. Вартові з двох зовнішніх веж і з самого дому спостерігали...
Мазой, молодий помічник (а цей момент в його чаклунській кар’єрі означав здебільшого обов’язки прибиральника) обіперся на свою мітлу і спостерігав, як Альтон ДеВір відчиняє двері в найвищу кімнату вежі. Мазой майже співчував учню, ...
Фортеці, що стоять в розвалинах без ладу, –
То кримської пихи краса і непокора!
Стримлять вони тепер, мов черепи, у горах,
І гад гніздиться в них чи люд, страшніший гада.
На башту зійдемо повз арки й колонади,
Ось тут сліди гербів між написів прост...
РОЗДІЛ 2
ПАДІННЯ ДОМУ ДЕВІР
Дайнін з задоволенням відмітив, що ні блукаючі чудовиська, ні представники будь-яких інших рас Мензоберранзану, включаючи дроу, не наважилися затриматись у нього на шляху. Цього разу другий син Дому До’Урден був не сам. Близь...
Становище в суспільстві: в усьому світі дроу немає нічого важливішого. Це їхній поклик, поклик релігії, нескінченне поривання спраглих сердець. Амбіції перемагають здоровий глузд, співчуття відкинуте геть і забуте, і все ...
По юнаках, забитих, мов худоба,
Хто дзвонить в дзвони? Плине рев гармат,
І кріси частим стрекотливим дробом
Відспівують молебень хапкома.
Нещирих молитов минула їх облуда,
Ніхто не прочитав їм відхідну.
Снаряди гуго...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design