Якби я малювала Мрію
у неї було б Твоє лице
і очі Твої пильні
і усмішка щира
Якби я слухала Гармонію
у неї був би Твій голос
і кроків Твоїх відлуння
у коридорах Вічності
Якби я шукала Істину
Тебе б знайшла я, Господи,
але це жодній смерт...

Поезія – се діамант мільйоногранний.
Ти взявсь писати, - маєш певну грань.
Вона мутна ще, але сяйвом стане,
Як в праці вдосконалиться талант.

Як в серці збудиш почуття пречисті,
Парадом строф, шикованим у вірш,
Зумієш викласти логічно мислі,
То о...

        Вітер грав у волоссі, а з неба споглядав Місяць. Десь там, де закінчуються крони дерев, літала нічна птаха. Вона мовчала, але крила її шуміли, перекрикуючи вітер. Попереду – вузька довга стежка, а позаду – орнамент із чотирьох відбитків босих ніг....

Ти човен, в якому
   пливеться по космосу.
Помахом рук
   я сягаю відмітин Геракла.
Й тепер серце світу
   нами кровоточить.
Помахом вій благословляється
   сонячна паляниця,
   змочена твоїм молоком.
Помахом крил
   підіймаються сполохані галак...

З приходом літа вернеться нудьга,
Ентузіазм, нічне кіно, вечірня спека,
Мій потяг на платформу не встига,
Моє життя – рядок вузького чека.

Ви скажете, будь-де і будь-яка
Спроможна так людина горювати?
Та запобігливість – немов у хом’яка,
Я за щок...

Забагато фальшивих «якщо», недомовлених «майже» та «ніби»
у шуканні чужих
золотих середин…
Я не знаю себе. І не знаю хоч трохи на себе подібних, –
тих, у кого в кишенях дірки, і діряві на головах німби.
Ми не воїни.
Воїн зостався один

зустрічати ...

Дивись – пульсують зірки
Колодязь відлунює, трава з травою переплітається
Дивись – надивляйся,
Бо човен хвиля за хвилею досягає берега
У човні холод на дні, у човні ночі і дні перемішано

Ти проходиш вздовж берегом, лягаєш на березі, очікуєш
Ко...

пюпітра точений стан
розхристана партитура
читає життя з листа
замурзаний вундеркінд
і ти не його свята
в нірвані самозанурень,
де кутає сніг міста
у білий цнотливий бинт

і ти не його печаль
гірка аж солодка музо
його не твоїх повчань
привабл...

А він кукурікає гаряче, голосно й вперто !
Дзиґарок стенає важкими від млості плечима..
У цьому раю можна весело й солодко вмерти,
Спинивши удар безтурботного вальсу очима..
Злітають краплини піску, розбиваючи кварти,
Стікають бажання жаги і шал...

Я бачу тебе чи не вперше,
Навіщо ти зараз прийшла?
Ти думаєш, що перевершить
Мою - поетична душа?

Ти думаєш, я чекаю,
Щоночі чатую зірки,
Що їхню покинувши зграю,
До мене спустилася ти?

Сидиш, театрально прикривши
Газовим шаликом плечі,
На...