Мендельсон, Менделєєв, Менсон… Муракамі.
Асоціативний ланцюжок обплутує свідомість.
Усе по Фрейду…
Рушники вже не домоткані, а синтетичні,
вишиті стразами від Сваровські,
стелять під ноги, аби крові було не видно
на чорних плитах жертовного каміння...

Я йду у сні…
Навколо – пітьма…
Лиш хворобливо білі кішки-альбіноси блимають вишневими очима з тіні. З-під їх білої рідкої шерсті видніють сині вени.  Під ноги, наче сніг, летять рожеві пелюстки.  Встеляють  поверхню сірого каменю. Збивають мою думку з ш...

сьогодні знову, наче вперше,
Ти вийшов з дому... і здалося,
що вітер пестить не волосся, -
а пестить душу,.... трохи й - серце,....
ще й забираючи при тому...
дорогу давню, незнайому,
Ти одягаєш на сандалі ...
та вітер голос носить далі ... ...

Розстріляне Сонце. Навпочіпки ранок.
І смайли кричали тоді з самоти !!!
За обрій кидАла мій гнів полонянок,
Мій милий, жаданий.. Мій любий, не ти
Розстрілював Сонце, здираючи шкіру,
З Небесної цвілі три роки назад,
І срібло спиналось, с...

2 частина

- Так ти вже четвертокурсник? – почулося ззаду.
- Зовсім страх загубили! Іди, випишу тобі дембельский акорд!

Камбузний Микола! Капець підкрався непомітно. Хіба що виписувати того «акорда» ...

Змах крила. За ним ще і ще.  Він піднявся високо в небо. Вітер несе його в темніючому небі,  над містом де почали спалахувати перші вуличні ліхтарі. Темрява ночі огортає його, ховає, приносить силу і заспокоює. Він завмер, ширяючі над тисячами одиноких се...

Зійдіть, вельможне паньство, з залізниці
Полишивши вагони, як коханок
Ось вашим заспаним і зляканим очицям
Я представляю цей величний замок!

Загорнений в туман, неначе в саван
Притулок спірітів, котів і кажанів
Тремтіть спітнілими від жаху тілесам...

Вам надано кредит на відпущення гріхів.
Покайтеся вже
або нагромаджуйте ношу свою
від серця до серця,
злизуючи губи довірливих,
випиваючи очі нужденних,
висмоктуючи думки непокорених,
душу й серце викладаючи
на олтар свідомості та безсилля...

Тонке лезо курсора
стрімко відтинає все зайве
із мого переліку вибраного.

Клік мишкою
і на одну залежність стало менше,

залишивши безліч місць,

де я витрачаю

час,
слова,
думки,
життя,

замість того, щоб
прожити його
з то...

Початок

Майбутній товарознавець Лариса, 20 років, незаручена

Які ми ніжні! Варто було дівчині попрохати про незначну послугу, і зник на тиждень. Моряк, з печі бряк! Ні, недарма розумні люди к...