"Чекай на мене!" -
сказав один перуанець іншому
у темному коридорі
львівського гуртожитку.
"Чекай на мене!" -
одізвалось відлунням.
І те відлуння,
спустившись сходами,
повернуло за ріг коридора
на першому поверсі
і вилетіло на вулицю,
де його ...

Ой, не ходи, кицю,
Ти на вечорниці,
Бо загубиш свою цноту
Десь біля криниці.
Відіграють злиї негри.
Дівочая врода
Не коханого притягне,
А зашкодить шкоду.
Кицю, кицю, дискотеки
Та іншії свята -
Не для маминих дівчисьок -
Там гопів багато.
Кра...

На Вкраїні десь у Львові
Москаля спіймали.
І, спіймавши його, довго й
Щиро лупцювали.
Відбивали хлопцю нирки:
„Знай, ворожий сину,
Порушати як кордони нашої країни!”
Поруч з іншими бив його
Матомба з Уганди.
Тільки тут його прийняли
За рідного б...

* * *
я - вершина старого і чорного дуба
мене рубали громи та невидимі руки Дажбога
я вистояла
але коли прийшла людина
я впала сама
щоб ніхто не подумав
ніби здатна піддатися
силі
безсилих рук
...

* * *
Так панічно боятися ладану
може тільки
хтось повдовілий…
Білий колір мені нагадує
снігів непритомне тіло.

Цілий вік
блукаю у пошуках
і брешу -
як отцю на сповіді,
і чим швидше іду,
тим довшим
видається
шлях
до любові.
...

* * *
Жасміновий чай і чекання Предтечі -
усе так буденно,
до спалення плоті,
і час
що повільно стає недоречним
в надії на "потім",
і потяг,
що ніч перетворює  в прірву,
і віра, що схожа на дерево роду,
і пізня любов - нагорода і вирок, -
усе...

ГЛИБИННЕ

це перерва
аби розірвати зв'язані пальці космосу
впасти й не дихати
в мороці
в неба молоці
молодим
незаміжнім місяцем
походжати
передпокоями
перед ранком
вмирати й молитися
і собою ставати
в місяці

так віддавна було
все збу...

* * *
вже навіть іней видається віршами
а хлист по серцю - наче навісний
так вістря горде
вітром зимним викреше
на фресці спогаду
малюнок мій

на ньому - все
Аратта і безпам’ятство
хоробра Січ і січень-водевіль
тече вода -
із кранів Лети Кане...

ПОЧАТОК

спочатку були рани
а з ран витікало небо
на небі з'являлися лімфовузли
що зв’язували докупи
усі ті химерні кульки
що так безладно
вешталися по небу
(звідки вони взялися?..)
а потім вузли зростали
важчали
мов каміння
і
мов каміння...

26 КВІТНЯ БЕЗ ЧОРНОБИЛЯ

місяць - круглий
тому що у сонці колись був запечений
тому що вітрами
безвірними
по плечах поплескали
коли ніжний Ранок
мовчав до сивого Вечора
невідправленими листами
та есемесками

як важливо вчасно упасти зі ске...