щось у тобі здохло
симптоми нагадували інфаркт
стіни коливалися у мряці
порожніми полотнами
і вкрита як їжак
непрохідними нетрями голок
захлиналася від безвиході душа

щось у тобі повертали електрошоком
притискаючи до вух слухавки
німих вуличних...

тебе обняли перед стрибком із балкону
оранжеві хмари
і застиглі в патоці вечірнього диму підвіконня
сусідніх будинків

ти довго борсався в напівсвітлі

моментальна фотокартка свідомості
перфорована пораненнями в спину
стоїть на твоєму робочому ст...

господи ти забув
як увечері
чорної п’ятниці
другого числа
грудня місяця
коли тіні лягли
тиша
синій квадрат
із жовтими вогнями міста
сніг
і все таке
господи ти забув
як у тій темряві
хтось великими
і сильними очима
дивився в квадрат вікна
с...

Ніч. Вітер. Втома...
Спішить поет.
Хутчій додому
Несе сонет.

А вітер проти
Як на біду.
Гуде у дротах,
Спирає дух.

А ніч говорить,
Вона жива.
Довкола роєм
Бринять слова.

Лякливі звуки
Нічних сновид.
Тремтливі руки
Хапають ритм.

П...

Якби мені пташині два крила,
злетів би я закоханим Ікаром
до Лорак, до Джолі, до Тіни Кароль,
і кожна би із них мені дала.

Я з Карлсоном бухнув би на даху,
а потім ми, насвистуючи Верді,
в тонах рожевих на небесній тверді
велике написали б слово...

Ми лякаємось, ми повні трему й страху,
Ми не хочемо (неначе йти на плаху!) –
Вірити народженню чуттів,
Сяйву, що пробилось поміж днів.

Всі симптоми ( наче в поліклініці) :
Очі сяють, дуже хочу жити,
І всміхаюся, й боюся навіть вірити,
Що мені дан...

Кораблі,
міцне море,
небо чавить думки.
«Віра!» - кричить, в нього спина, як у слона.
Інший спльовує, розтирає пальцем мозоль.
У них рибою пахнуть мізки
І медузяні їхні очі
І тютюн нітрохи не робить
Їхні запахи більш земними.
Небо різко вдихає по...

Будинки – сірникові хмарочоси,
Коробки кораблів, життя в пустелі,
Заплетені в суцвіття з цегли коси,
Драбини в небо, підпирають стелі.

Будинки – в диких джунглях баобаби,
Ліани, що дозволять мавпам злісти,
Розкидані по світу суперхаби,
Аеропорт, ...

Шукаю пензлі, грані відчуття,
Розфарбувати прагну акварелі.
Мазками перші спроби підняття
Куртини з полотна, відкриті стелі.
Малюю кольори села й буття,
Синергію й небесні паралелі.

Село – налитий туги камертон,
В гармонії мелодія гобою.
Платі...

Ми плакали мій Янголе з тобою
Як стрімко падали, зівалася струною.
- Це не падіння - летіли долу а не ввись
Не страшно, було уже колись...
Ми плачемо мій янголе з Тобою
Зневіри біль накрив високою водою.
- Ми воду перейшли,  за спину подивись.
Во...