Розтопилися дроти замерзлих колись телефонів
Розтеклись по асфальті поломані криги слів...
Під дощем залишилася лавка на далекім пероні
І розгорнута книга – тлумачником денних снів...
На сторінці відкрита де все вже здійснилось.
Решта - злиті чорнило...
Цей вітер доторкнувся легко до чола
І так нестримно захотілося додому...
Туманом долу перекроєна імла
Що непомітно надбавила оскому.
Я зупинилась... Близькість цих воріт
Мене заполонила, мов відсутність руху
Накресленого та небаченого наперід.
Здав...
і було б напевно
трохи би ліпше
подушка гріє
без неї все нижче
без неї не хочу
дивитися в небо
без неї не хочу
літати все вище
солодка порада
мабуть я не чую
і як ніжна зрада
чомусь всі бунтують
накритись би зовсім
а ше б з головою
заснути б...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design