...

Ще промені грались,
ще радість цвіла,
теплилась земля
в кольоровім намисті…
Ти небу всміхалась
Й щаслива була -
У жовтому листі,
В осінньому листі.

Усмішка богині,
Венери краса,
І очі вогненно
Іскристі.
Відбитками ліній
Лишились в лісах -
...

Буває спадають на думку речі
Такі як приреченість на недоречність
Не люблю слова карма та фатум
Продовжити із ними завжди хочеш матом.
Недоречність – більш до смаку
Смакує довше. Й постиш вірш на Гаку.
Насправді – ніби все і класно.
Ось тільки трох...

03.05.2006 р. Ось отримав мейла із Румунії від однієї українки із Бухаресту. До нього додана фотографія із українського культурного заходу у Сигишоарі... Вже від звучання назви цього старовинного міста в серці Румунії по спині морог проходить. Отже в само...

У цей ранок, славний ранок
Я вітаю всіх Оксанок :)

І чорнявих, і білявок,
І руденьких, і смаглявок !

Наша Ксеня є грекиня,
А Оксанка, то бойкиня* :)

Поєднались іменами,
Нерозлучні і світами :)

Ксеня - гарна господиня -
Й українка, і греки...

Текст видалено автором твору...

Яремче. Ватра. В небо іскри.
Вже вечоріє. День присів.
І раптом в тиші звучна пісня,
На сто (мо’ більше?) голосів.
Чомусь здалося ніби звуки
Пливуть з пітьми такі живі...
І в небо відпустили руки
Дуби й смереки, вільхи й буки,
І полонин високих лу...

02.05.2006 р. З одним літератом балакали про іншого. Цей Один каже мені: „Дивуюся цьому С. Я., чому він так всіх інших земляків своїх, які письменницькою справою займаються, зневажає, щоб не сказати - нищить”. Може він, - кажу, - хоче собі очистити площу ...

Ти ніколи мене не зустрінеш.
Просто так ти не скажеш : "привіт".
І у серце моє ти не кинеш
Ту любов , як під ноги і світ...
Ти ніколи мені не розкажеш,
Що сумуєш по моїх очах,
Що завжди ти на мене чекаєш
І , що душу тримаєш в руках.
Ти нік...

*    *    *

Відійдеш
Не умру ж я
А недовірки скажуть знов
– Ти бач
Нема на світі цім
Любові
Відійшла вона а ти живеш
Не плачеш навіть
І не кличеш смерті...