Текст видалено автором твору...

......

Не читали й не читають
Тому може і не знають
Що теж рідною співають
В Надсянні,  в Лемківщині
Що в окраях земель рідних
Зберігають свою гідність
Не застрахали їх злидні
Хоч жорстокі були дні

Серед них були герої
І завжди були собою
Віра в Бога...

В чужім краю моя смородина росте,
Я гілочку привезла з маминого саду.
Весна прийшла і знов вона цвіте
Серед фурми, оливи, винограду.
Ми поріднилися із нею назавжди,
Пустили корені, та ягідки чорніють...
Хоча на смак солодкі, запашні,
Вони про сад м...

нехай це буде епіграфом:

"у програмі передач назавтра самі позавчорашні новини."
моє.
...

Я поглину всі нещастя

І вибухну від вмісту мого шлунку

Збоку видаватиметься, що це просто праця над собою, страждання заради принципів чи ідей...

Т...

роз-ру-буй
ме-
не
в
такт
серця:
та-так-та
та-так-та
та-так-та
майже амфібрахічно

і най
сняться
мої рученьки
і най
ввижаються
мої віченьки
і
серце по-ру-ба-не

однак я ще довго під кайфом -
як ти мене склеюєш, просто збираєш
по ц...

т...

Розмова з валютницею

Сказала ти: – Why not?
І я не гаяв часу,
За декілька банкнот
В політ рвонув відразу

– To be, or not to be? –
Мене вже не обходить
І я кажу – Give me!
Та хай там що виходить...

Але ти кажеш: – No!
Чому не розумію?
Оце...

Тупотить неспокій на порозі,
Дзюркотить і падає в думках
сталість, зверхність... Мабуть, я не взмозі
знать майбутнє, що в твоїх руках....

Годинник затремтів так, що перехнябився на своєму гвіздку, скреготнув детальками і пішов. Цок-цок-цок. "Ну ти й придумав", пробуркотіла Миша, погянувши на зозульку, яка мовчки визирала з півпрочинених дверцят Годинника. Миша нехотя встала з затишного кріс...