вірші Джона Апдайка
і мої спроби перекласти їх українською
В дорозі
Ці покірні спуски коридорами аеропорту підтюпцем
під хрумання пончиків Dunkin' Donuts,
ці готельні номери, де телевізійний пульт
чекає біля ліжка, як пістолет самогубця,
ці го...
Ми вже десь тиждень просиділи у моїй залі, яка тепер стала моїм офісом. Точніше сиділа я, а хлопці у гаражі відновлювали обладнання. Бо ж майже всі пристрої залишилися у старому офісі. Я сиділа і гіпнотизувала поглядом телефон, але той мовчав. Ми уже дали...
А давай, ми будемо дихати разом.
Я розпроструся на твоїх грудях,
І так лоскотно прошепочу на вушко
Бездоганно звабливий віршик,
Прочмокаю танець волосинок,
Які губляться між диханням
Твоїм і моїм…
А давай, ми будемо дихати разом.
Зіллємось у фар...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design