Земля кругленька, наче колобок,
Годинник перевернутий…пісок
Стікає долу (бо куди ж стікати?
Закон тяжіння діє де-не де),
І пані на кушетку упаде,
І ніжний дохтор буде колихати
У голосі своєму…обертони
Її наповнять – і вона потоне
У океані любощі...
стаючи над могилою батьків
виловлюєш з пам’яті їх слово
ними колись закодований спів
і знімку їхнього життя
де починалось твоє я
сперте на тому що батько любив
що в тебе є твоя рідна мова
що ти не будеш ворогам служив
Ніхто не живе стільки,
скільки хоче (однокласнику присвячується).
Сухо в роті, шкребло ржавими гвіздками. Очі мутніли, а купані потом долоні терлися об голе тіло. Під ногами стукіт металевого містка—голова крутилась назад. Очікувала появи. Ноги приск...
Ніколи я не любила джаз.
Та й за що б я його любила,
Коли, втрачаючи сотні фраз,
Я слухала рок і дивилась мило.
А це – класика ретро. Це звук саксофону,
Чуєш, як лине душа з мікрофону?
Це осінь між пальців, це вічніст...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design