На блідо-голубій емалі, -
Яка  можлива лиш у квітні, -
Берези віття підіймали
І вечоріли непомітно.

Дрібні відточені узори,
Тонка напівпрозора сітка,
Немов на синьому фарфорі
Малюнок ажуровий світить, -

Коли його художник милий
Виводить на ск...

Рятуй мене своєю музикою
і своїми безглуздими фільмами,
і театрами у двох діях,
і навіть своїми обіймами...
А колись я буду чиюсь музою
І від старості тебе рятуватиму,
тобі залишаться всі фотографії,
котрі щоночі тобі даруватиму.
Рятуй мен...

Як відьма
проста й незворушна
під дією лсд і зеленого чаю
тулила гарячі долоні
хотіла позбутись печалі.
Щоранку ходила по квіти
і малювала портрети
щиро ночами скиглила
для когось
завжди писала сонети.
Щоразу губилась у поглядах
і нищила впе...

Текст видалено автором твору...

ти був там
ти все бачив
ти мовчав
ти затулив пельку
стояв як стовп

а вони чекали
пили вино
трощили крабів
хрустко ломались панцирі
червоні як сонце надвечір

ти стримував подих
стримував подих
серце колотало
ти стримував подих

а далі бі...

Текст видалено автором твору...

Розмова з Микицею була лише питанням часу, а що новини по селу розлітаються ще швидше, аніж виспівування Артемкових свистків, то часу цього було зовсім небагато. І справді, Микиця навіть сам не прийшов – прислав по Артемка незмінного "зброєносця" Жеку. Лі...

О тихотворення моє, моє німотне,
одначе тягнеться – пітніє ремінь,
куди поскаржитися на ярмо те,
кому сказати, як життя живемо?
Опівніч місячний жовток шукаємо
при сірниках уже, поза знемогами,
руками носимо ту неприкаяність
з крихкого жовтого до п...

                                               ...

продовження
...

Нарешті за декілька хвилин цієї неймовірної мандрівки таємними просторами інституту, якій позаздрили б астронавти, Аркадій дістався кінцевої точки й після розгерметизації капсули він опинився в кімнатці, схожій на попередню. Навпроти б...