Fatal error...

Текст видалено автором твору...

Біжиш додому вже під ранок
В надії розбудить світанок.
Містками обминаєш ями,
Дорога вкрита дзеркалами.
Зірок вночі багато впало –
Мені одної вистачало.
Кохання присмак взяв з собою,
Щоб сумувати за тобою....

Цигарка, сірничок, недопалок і знов попіл
Все має свій початок, і нема тому кінця,
Матерія спроможна поглинуть все навколо,
Ніхто не осягне висот тернового вінця.
Створити щось нове, у школі не пройдéнне,
Накручує тебе у сні цей невгамовний час,...

Попробуй напиши вірша,
Коли немов дзижчить у голові комаха,
І розпач й злість тебе не полиша,
Й турбота не лишає з прагнень праху.

Чи відаю я, що творю в цю мить?!
Лечу у височінь чи падаю зі скелі?
Хоч мрія про поезію в печі горить,
Та цей...

А інколи - тут ось, лікарю, стискає і ломить скроні,
І так мені зимно, лікарю, а, ніби – ще не зима.
І видається, лікарю, що руки в людей червоні,
Дивлюся на себе в люстро, а в люстрі – мене нема.

Та все це – такі дрібниці! Усі ми буваєм кволі.
І, ...

Цей найперший переклад:
                                           себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на
«ти»?
Кожне з тисячі слів –
як незамкнена в коло крива.
Кожна з тисяч думок –
як незамкнені в Всесвіт
              ...

....

Так наближатись до травня, мов стрілки гортають години,
не перебільшивши спробу затримати час як частину
не голосіння, а туги примарного блиску картини,
тих позаколірних рим, що горять обмерзанням без спину.
Без упірнання за ними, без шерхоту погляду ...

Тікаєш од зими, що не була насправді
в обмеження бажань — розталий жест руки,
де світлом на щоці у середхмар’ї грав ти
і очі зацвіли писанням од Луки.
Навіщо слід калюж, коли біжиш над болем,
немов обличчя є тайнописом біди?
А небо без грози здаєтьс...