Викинь від очей цвіт прозорої вуалі,
Простели переді мною росянисті далі,
Що бентежуть й кличуть,що несуть босоніж,
Що тривожать й будять луки-трави сонні.
Побіжу я по долинах по краях безкраїх,
Пущу за пазуху прудку пташинну зграю,
А як знесилюс...
філософія твого дотику –
дві півкулі синя й біла
спи руденький котику
хай насняться хвилі
лапками по берегу
лапками крізь синь
лапками в Америку
яку ще не відкрив
спи руденький котику
Льопа-котя-няв
вусами-антенками
світ свій упіймав
намалюю світлим по світлому
відпущу заберу і знову прощу
відверну твою тінь від відчаю
сніг озвався ламким павутинням
як утомливо грать на дуді
і якщо сни плюються лушпинням
я візьму ці зерна собі
і на завтра втече відворотне
стане диво і буде ...
***
я суха павутина на тлі твого серця
в мені іскра надії як пожежа в туман
і злітають в безмежжя повітряні змії
подивитися в очі й покинути нас
пастораль дегустуєм на смак і на дотик
пластилінова муза розбитих світань
чуєш музику віри й загорнуту...
Закрутить карусель, заводить музику.
І кольорові коники, розвіяні стрічки.
Строкаті плаття, яскраві гудзики,
В вогнях барвистих миготять свічки...
Медові пряники й цукрова вата
У пам’яті залишиться дитячий сміх...
Хтось не збагнув, для когось втрат...
Де кожен день картину оновлює чи змінює,
Малюючи нові штрихи до того ще небачені...
Кадри прокручує й слова пісень відмінює
Виводить лінії нестримані й непередбачені.
Та сипле снігом з неба неприкритого
На крок іще неступлений, а вже немов забутий......
Зими і не було. Тут завжди було тепло...
І сонце по воді котилось краплями.
Слова згубилися у травах. Стало терпко
Від несподіваного полум’я. Загадками
Заплуталась свідомість, хоч відомі
Знамена всі до цього, до останнього...
Побачені і впізнані, ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design