***
я суха павутина на тлі твого серця
в мені іскра надії як пожежа в туман
і злітають в безмежжя повітряні змії
подивитися в очі й покинути нас
пастораль дегустуєм на смак і на дотик
пластилінова муза розбитих світань
чуєш музику віри й загорнуту сутінь
без принад без make up і без “very piar”
я суха павутина скоро бабине літо
час зітхань міркувань і шовкових ідей
я шліфую свій день від небес до коріння
обірвався без струн твій роз’ятрений клен
