Зими і не було. Тут завжди було тепло...
І сонце по воді котилось краплями.
Слова згубилися у травах. Стало терпко
Від несподіваного полум’я. Загадками
Заплуталась свідомість, хоч відомі
Знамена всі до цього, до останнього...
Побачені і впізнані, давно знайомі
На всіх сторінках вписані. І складного
Здається й не було нічого. Сказати б, вилити
Якби лиш голосу раптово не ставало терпко.
Якби ж цю чашу хоч пригубити чи випити...
Тут не було зими. Тут завжди було тепло.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design