Подзвонив до Летючої Риби Катран:
"Що плануєш сьогодні? Ходім в ресторан.
Я вечерю замовлю - тобі і мені.
І приходь у блискучо-блакитнім вбранні".
Риба мовила: "Ти не забув ще, гай-гай,
Сукню, що я вдягала до Свинки на чай!"
"Як я міг! - посміхнувся Катран і додав:
Жду на восьму!" - і слухавку врешті поклав.
Вона вбралася в плаття, припудрила ніс,
Вітерець її крильця прозорі поніс.
О маленьке, дурненьке, безжурне дитя,
Зникнеш в променях місяця без вороття.
