Пролунав у Летючої Риби дзвінок:
- Це Акула, - басистий сказав голосок,
- На вечерю вас жду, так самотньо мені...
І приходьте, прошу, в вашім синім вбранні.
У Летючої Риби утіха в очах:
- Ви мене мабуть бачили десь на балах?
- І не раз, - відповів хитрий голос тоді,
- Жду о восьмій, зготую усе як собі...
І вона чепурити себе почала,
Полетіла, бриніли два гарних крила,
Та не знати маленькій тій рибці дурній:
Більше місячне сяйво не бачити їй...
