Хлопці, що ніколи не постаріють (Передчуття війни)
Ці хлопці до міста на ярмарок сотнями йдуть.
Хто з току, хто з кузні, вівчарень, млинів запашних,
хто ради дівчат чи для випивки рушив у путь,
і ті, що старими не стануть повік, є між них.
Там хлопці з крамниці та з поля, з містечок і сіл,
багато з них щедрі душею, вродливі з лиця,
сміливців багато, й міцніших немає довкіл,
а дехто лишиться таким же навік, до Кінця.
Я хочу, щоб кожен їх знав, щоб прикмети прості
були у тих обраних, що розпізнати дарма,
й тоді б кожен міг привітати їх та провести
в дорогу далеку, з якої вертання нема.
А нині повз тебе, ледь лікоть торкаючи твій,
невзнані минуть (хоч би як оглядать довелось),
щоб здать Карбувальнику¹ обрис² карбований свій,
ці – юні навік, що загинуть у славі ось-ось.
_____
¹ Карбувальник – чеканник монет; тут Бог-Творець.
² обрис – профіль, абрис, контур, аверс (лицьова частина) монети.
