Цей шлях у ліс осінній завітав
І там роздвоївся, на жаль;
Я надовго на роздоріжжі став,
Мандрівнику задача не проста –
Шляхи в яку збігають даль.
Я вибрав той, що у буянні трав
За підліском ховався, там,
Можливо, він найбільше має прав
Мене вести, проте топтати мав
Його я сам, адже трава густа.
Осінній ранок листя настелив –
Такий цнотливий килим весь.
Сюди б прийшов я радо будь-коли,
Якщо б путі життєві привели,
Хоч в цьому сумнів краєм десь.
Та пройдуть роки, сумно я зітхну
І буду говорити всім,
Що вибрав я дорогу чарівну,
Оту, що не протоптана, одну,
Між двох… Оце й різниця в тім.
