Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2594
Творів: 47241
Рецензій: 91959

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза http://www.gak.com.ua/authors/67801

Конкурсний твір №23 - "Тузик", автор Олеся Маркович, 77 балів

© Конкурс коротких прозових творів, 13-01-2020
Тузик лежав на осонні, мляво відмахуючись хвостом, коли діставала  якась аж надто набридлива муха. Він був зовсім не старим псом, і не годилося б ще впадати в таке ліниве дрімання. Раніше він ніс службу, і полохливі кури (не такі вже й дурні, як кажуть) чітко знали, де територія його ланцюга. Якщо котра й забувала, Тузик не упускав можливості їй про це нагадати. Власне, на ланцюг його прив’язали через курей. До того було псові привілля. Та якось господиня поспостерегла його зажовтений писочок. Зіставила з тим, що кури перестали останнім часом нестися – і волі Тузиковій настав кінець. Хоча… Йому й так жилося непогано.
Погано стало, коли померла стара господиня і господар поїхав до дітей у місто. Урожай зібрали, курей порізали – і Тузик залишився на обійстю сам. До нього прибігав сусідський Володько, щоб нагодувати та налити свіжої води. То була розвага! Тузик бігав за хлопчиком, як молоде цуценя, хапав його зубами за штанину – і обом було весело. Старий господар теж приїжджав раз на два-три тижні. З ним Тузик поводився поважно: з голосним гавкотом оббігав обійстя. Дивися, мовляв, господарю, – усе в порядку! Старий любив посидіти у затінку. Тузик вмощувався поруч. І так, мліючи від того, що господар ніжно гладив його кудлату шерсть, міг сидіти годинами, аж поки старий не підводився. Тоді Тузик ходив за ним по п’ятах. Навіть до кімнат.
В минулий свій приїзд господар виглядав стурбованим. Скоріше, навіть засмученим. Тузик пильно вдивлявся в пооране зморшками лице, намагаючись вгадати причину такого настрою. Все стало зрозумілим, коли в гості забігла сусідка.
– Продаю хату, Йоланко, – чомусь стишено проказав господар. А тоді дивно закліпав очима і закашлявся. Тузик відразу ж стривожено нашорошив вуха: чи не захворів старий часом? Але той, відкашлявшись, уже продовжував так, як завжди:
– Є вже покупці. Завтра прийдуть дивитися… От тільки Тузика не знаю куди… – і знову почав кашляти.
Тузик стрепенувся: як це його, Тузика, куди? Хіба не тут його обійстя?! Хіба він не справно несе службу?! Та коли назавтра приїхали якісь люди, що безцеремонно заглядали в усі закапелки, Тузикові вперше за його коротке собаче життя стало в рідному дворі незатишно. Він спочатку пробував на них гавкати, як і годиться. Але господар підійшов, нахилився і заглянув йому в очі:
– Ти, братику, будь ласка, не галасуй. Добре? – і поплескав його по бундатій голові.
– Хороший пес, – похвалили його прибулі. – Шкода, що не можемо і його в додаток узяти – у нас свої два. Породисті…
Господар узявся шукати Тузикові нового хазяїна. Він перепитував сусідів, чи не знають, часом, кому потрібен пес. Охочих було, бо Тузик мав добру псячу репутацію. Але господар чомусь усіх бракував. Перебирав, немов видає доньку заміж: той не любить тварин, той часто буває напідпитку, а в того взагалі галасливі діти – не даватимуть поважному псові перепочинку… Часто прибігав сусідський Володько. Він сідав біля Тузика і зажурено перебирав густу шерсть. Володько дуже хотів би забрати Тузика додому. Він сказав про це мамі, але вона лише зітхнула:
– Юрівіч шукає псові таке місце, щоб йому було добре. І не голодно. А в нас – сам знаєш…
Володько знав. Він бачив, як мати іноді відрізала їм із того хліба, який купували на сусідові гроші для Тузика. І кісточки, теж із псового раціону, спочатку виварювала в бульйоні для них. Володько хмурився на це, але не казав матері нічого. Він уже вважав себе дорослим. Він усе розумів.
А старий господар ходив, перезнаючи, кому треба пса. Знайшов підходящого хазяїна аж на другому кінці села. М’ясник, що доїжджав до міста на роботу, шукав доброго пса. «Там завжди знайдеться для Тузика свіжа кісточка», – заспокоював самого себе старий. Уже й хату переписали, і речі перевезли до дітей – а він все не відводив Тузика до нової господи. Сиділи собі двоє, притиснувшись, на сходах спорожнілої хати. І тільки коли заїхала до двора велика машина, навантажена пожитками нових хазяїв, причепив старий до нашийника свій старий ремінь і повів Тузика. Той ішов, не опирався. Він цілковито довіряв своєму господарю.  
Новий хазяїн безцеремонно розглядав Тузика. Пес, що звик завжди бути насторожі, коли господар розмовляв із кимось чужим, тепер почувався незатишно. Йому не подобався цей самовпевнений чоловік, що сильно пахнув тютюном і ще чимось вкрай неприємним. Навіть запах свіжини, який ще перед воротами вловив  чутливий псячий ніс, не приваблював Тузика. І він, немов мале дурне цуценя, тулився до господаревих ніг. Здавалося, старий то завважив.
– Добрий пес, лишайте. Самі знаєте: у м’ясника пес нигда голоден не буде, – зареготав новий хазяїн і  вдоволено почухав черево. – Ходім до хижі на алдомаш!
Але старий на могорич не поспішав:
– Я ще посиджу мало біля Тузика, попрощаємося.
– Як хочете, – знизав плечима байдуже м’ясник. – А я на роботу спішу. Тут маєте гроші за пса, – сунув старому п’ятдесятку.
Той аж відсахнувся від папірця:
– Я Тузика за гроші не продаю!
– Так за худобу треба щось заплатити. Аби не здох, – із здивуванням поглянув на старого м’ясник. – Не гривню ж я вам буду давати. Перебачте, спішу, – і тицьнув похапцем руку.
Господар присів перед своїм псом. Пропускав поміж мозолястими пальцями густу шерсть, гладив, пестив. А Тузик облизував йому щоки, раз у раз злизькуючи щось солоне…
                                                                    
                                                         *****
Володько повернув голову на скрип хвіртки. У двір зайшов старий сусід і попрямував чомусь не до хати, а до нього:
– Тримай, Володьку, гроші. Цього вистачить. Двадцятого приїду за пенсією – знову тобі залишу. Бувайте!
Старий скуйовдив малому чуприну. Тоді погладив велику кудлату голову і пішов. Йому у спину дивилися дві пари щасливих очей.

***

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

10 балів

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Щєпкін Сергій, 19-01-2020

Юлія Івушкіна - 8

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Галина, Збараж - 7

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Валер'ян Конопленко - 8

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Неля Мостіпан - 8

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Олександр Шепітко - 9

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Оксана Левіна - 10

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Вікторія Штепура - 10

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Сергій Вікторович - 9

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

Уляна Янко - 8

© Конкурс коротких прозових творів, 19-01-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Вікторія Т., 18-01-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Максим Т, 14-01-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Янко, 13-01-2020

"Тузик"

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Герус Людмила Іванівна, 13-01-2020
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.71694993972778 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …