| Господи, як же тільки шкода було Тузика. Ледь серце не стало! Відтворені і переживання людини, і несміливої дитини, яка хотіла мати собі друга, але не наважувалася про це сказати, і самого собаки, якого гнітила невідомість. І вже коли серце готове було розірватися від горя, такий чудовий і добрий фінал оповідання – 10 з плюсом. |
