Усі без виключення автори однаково кревно зацікавлені в двох речах: розмістити твір і отримати на нього відгук. Відсутність обмежень на перше і примусу на друге привело до того, що ймовірність отримати рецензію надзвичайно низька. Зокрема і тому, що за три дні результат чиїхось безсонних ночей тупо втрамбовується в сміття, і хто не встиг його прочитати, як правило, вже й не прочитає, бо ніщо до цього не стимулює, хіба що власний фанатизм ритися в купах.
От уявіть, прийшов автор, розмістив щось вартісне, на нього по різним причинам не зреагували, він пішов. Найпарадоксальніше, що це погано для усіх без виключення, але саме так тут часто складаються обставини.
Якщо мета власників сайту організувати притулок усім підряд графоманам і витрачати майданчик на їх польоти – то на здоров'я, тоді все тут „у порядкє”, Гак не перший і не останній відкритий ресурс в якому така лафа.
Якщо метою є все ж таки дати можливість графоманам рости і „догратися до чогось непересічного”, то щось тут не правильно. Закритий клуб зі своїми правилами і традиціями завжди більш іміджева річ, ніж забігайлівка за рогом.
Коли людям щось потрібно, вони готові за це платити – це правило діє завжди і всюди. Платити рецензіями, ( можливо й не тільки ними) за розміщення творів, на мою думку, цілком нормально, всі кому треба – зрозуміють, а тим хто проти, виходить, не дуже і треба.
Є цільова аудиторія, чітко відомі її мотиви і саме на них треба грати і саме з ними працювати. Вважаю, тільки жорсткими правилами для зацікавлених, а не причитаннями про пасивність і песимізм сайт можна витягти з трясовини на гору. Це не звинувачення, Мирославо, навпаки, вже багато зроблено і втілено, сьогодні ще більше ніж учора (принаймні мені так здається після довгої відсутності) Гак має реальну перспективу стати головною „Академією” для „красного графоманства” ;). Але чого зупинятись і пасувати? Навіщо інертно кидати камінці в порожнечу? ЗРОБІТЬ ТАКІ УМОВИ, ЩОБ ІНШИМ БУЛО ЦІКАВО (ВИГІДНО?) ЇХ КИДАТИ і це плесо не плескатиме, а забулькотить.
Мотиви, зацікавленість у чомусь рухають прогрес і річки повертають, „профілактичні заходи” ж здатні рухати хіба що трясовину. Чи не так? Мені здається, що редакції більше личить виступати в ролі арбітра і головного менеджера, ніж банально закликати до негативної чи позитивної критики.
Наступний тиждень пропоную оголосити „тижнемо конкретних пропозицій”! :) Зрештою не одній мадам Тендітній Редакції (так же ви колись себе назвали?:) щось тут треба!
