Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51629
Рецензій:	96049

Наша кнопка

Код:

Рецензії

ГАК: "елітний клюб" чи всенародний читацький майдан?

(Рецензія на твір: Чого вартий вхід в ігровий зал „Література”? , автор: Did)

Заздалегідь перепрошую за неприємні речі, які можуть образити когось із читачів. Я істота дика, неврівноважена і нарвана…
Одразу хотів би попередити, щоб убезпечитись від можливих нарікань з боку адміністрації та лідерів місцевої тусовки: я тут, на ГАКу, віднедавна, тож іще не дуже призвичаївся, що тут і до чого, вибачайте коли що не так… Мені – певно, як і багатьом – є з чим порівнювати, оцінюючи плюси і мінуси різних літературних (чи пак псевдо літературних) ресурсів безмежних просторів Інету. Не казатиму про інтерфейс, про управління розділами авторів, про незручності спілкування – про це либонь казали і без мене. Хотів би звернути увагу на інформаційних, іміджевий аспект ГАКу.
Останні два тижні лунають розпачливі слова про те, як мало тут пишуть і ще менше – читають. Так, певна частка відповідальності за низький рівень читання лежить і на авторах («Чукча…») (це анекдот, нічого особистого), але чи створені на сайті умови для зручного користування текстами? Обговорюється здебільшого нове, свіженьке, а тоді рушить до бездонних глибин архіву. І текст лежить там, вкриваючись віртуальним пилом, і навряд чи хто з новоприбулих авторів його прочитає…
Було б непогано провести щось на кшталт дискусії про функції сайту і роль читача. Я так і не втямив, для кого ж насамперед працює ресурс: тільки для авторів (от який я гарний, талановитий, цікавий, помилуйтеся…) чи й для потенціальних читачів також? А то таке враження, що «скрипач не нужен» (з кф «Кін-дза-дза»).
Звичайно, не можна формально підходити до таких визначень – кожен автор має відчувати себе й читачем, готовим працювати з доступним матеріалом. Але ж і матеріал має бути доступним!
Стимулювати читання проектом на кшталт «рейтинг критики» означає також проявити чисто формальний підхід. Не казатиму, що на ГАКу не так уже й багато вправних критиків (більшість рецензій витримано в дусі сподобалось - не сподобалось, та ще помічають механічні помилки). Просто якщо запровадити таку методику стимулювання читання, почнеться безглузде змагання, причому аж ніяк не критики, ні, - авторитетів, з обов’язковим переходом на особистості. В кращому випадку кілька аксакалів змагатимуться між собою не знати за що.
Взагалі мене як читача жахає перспектива перетворення цього чудового ресурсу на черговий «елітний клюб». Жахає з багатьох причин. Так, може «клюб» справді є іміджевою штукою, але перед ким сяяти своїм блискучим іміджем? Яка потенціальна аудиторія? Чергова псевдо інтелектуальна «тусовка», «свій до свого по своє»? Тоді можна одразу ж розпрощатися з приростом авторів у 100% на рік.
Також, звичайно, авторів віднадить грошова плата («клюбні внески»), що є необхідною складовою функціонування «елітного клюбу». Люди добрі, та покажіть же нарешті ту «еліту»! Наявність зайвих грошей є ознакою приналежності до інтелектуальної еліти? Тоді «пацани з Донецька» - просто-таки вершки інтелігенції, інтелектуальні монстри… Про таку еліту йдеться?
І чого місцеву громаду лякає масова аудиторія, масові жанри? В Україні наразі не існує масової літератури як такої, а тим не менш вона потрібна, щоб там не казали «елітарні інтелектуали». ГАК має потенціал, щоб стати фундаментом майбутньої літератури для широких читацьких мас – то чи треба ховати цю перспективу заради незрозумілого хизування?
А те, що склався стереотип «масове=дурне», не на нашому сумлінні. Інша справа, що подолати це стереотипне уявлення не так і легко – та, в принципі, не неможливо.
Посприяло б підвищенню читання структурування текстів за жанрами. Це зорієнтувало б потенційного читача. Хтось любить «порно у вишиванці», а комусь до вподоби історична проза; «проза» і «поезія» як такі орієнтири не дуже зручні, зважаючи на еклектичність цих визначень. У кожній академії має бути бібліотека, хіба ні?
Ще було б непогано відображати наявність рецензій на твори, не відкриваючи їх для читання – це посприяло б поліпшенню спілкування.
Та ви, люди добрі, не зважайте, то я просто бурчу. Люблю побурчати, тим паче що і привід є…

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04239296913147 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати