|
На твір Епоха завершилась |
Бачу, що Ви любите абсурд. Історія світу сього - це суцільний абсурд. Любити історію - це любити абсурд. Тут Ви праві. А решта думок.... Варварство завжди було, є і буде. Його не побільшало. Так було завжди.... ... |
| © Шон Маклех, 18-09-2021 |
|
|
На твір ПАЦИКИ |
Сільська романтика, перший ковток самогону, перший напас конопель, чудернацькі варива і місива з підручних і підніжних матеріалів... А все від того, що нема інших повсякденних розваг. Пригадуються літні канікули 90-их. Нажаль, для жителів села літніми кан... |
| © , 16-09-2021 |
|
|
На твір Я дивлюся цій осені в очі |
Приємно нагадало абзац з Набокова ("Пам'ять, говори" або "Інші береги"): махаон, якого автор впустив малим, випурхнув у вікно, "и вот, ныряя и рея, уже стал превращаться в золотую точку, и все продолжал лететь на восток, над тайгой и тундрой, на Вологду, ... |
| Читати далі... |
| © , 16-09-2021 |
|
|
На твір Я дивлюся цій осені в очі |
Дуже гарно, але трохи непричесано. Жодних фактичних зауваг до тексту, просто стилем твір трохи, от зовсім трошечки не дотягує до своєї ідеї. Загалом же – просто приємно... |
| © , 15-09-2021 |
|
|
На твір *** |
ваш вiрш.Поки вкурила, що то за Персефона, колiр з звуками порiвняли-оригiнально. Дякую... |
| © , 12-09-2021 |
|
|
На твір НАДЯ :) |
Гарний психолого-емоційний твір, він мені нагадав геніальну повість Льва Толстого "Отец Сергий".
Здається у Вас є хист і вміння донести до свідомого читача ідею підступної пристрасті...
З повагою, Анатолій.... |
| © Аркадій Квітень, 11-09-2021 |
|
|
На твір ШЛЮБНІ МЕШТИ* |
Пишуть, що в людини все життя росте ніс (через силу тяжіння), а ще стопи. Міг і не влізти персонаж у свої шлюбні мешти... |
| © , 11-09-2021 |
|
|
На твір Епоха завершилась |
Кінець епохи
Колись бородатий мисливець Хам написав: «Всьому настав кінець». Він передчував невідомо що. Тепер ми знаємо – скінчилась епоха.
Античність зазагинула, померла, а ми й не помітили. Найгірше, що це не помітили й філософи-скептики. Любомудри... |
| Читати далі... |
| © , 11-09-2021 |
|
|
На твір ШЛЮБНІ МЕШТИ* |
Дощ періщив за вікном, здавалося, що він ніколи не закінчиться.
Потужні, сильні краплі ("начебто з відчаю" - це, мені здається, зайве, бо вбиває наступне речення) гупали (не впевнений, що це найкраще слово) в шибку.
«Відчайдушний дощ», - подумав Север... |
| Читати далі... |
| © , 11-09-2021 |
|
|
На твір ADRIFT |
- вірш у прозі.
Повна відсутність сюжету й персонажів. Сказавши це (без осуду, лише зазначивши подію), лишаю решті до аналізу. Це характерно, втім, для укр-літ на межі ХХ ст., здається. Цікаво розгорнути б далі.... |
| © , 11-09-2021 |
|
|