Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Я дивлюся цій осені в очі, автор: НК)

Приємно нагадало абзац з Набокова ("Пам'ять, говори" або "Інші береги"): махаон, якого автор впустив малим, випурхнув у вікно, "и вот, ныряя и рея, уже стал превращаться в золотую точку, и все продолжал лететь на восток, над тайгой и тундрой, на Вологду, Вятку и Пермь, а там – за суровый Урал, через Якутск и Верхнеколымск, а из Верхнеколымска – где он потерял одну шпору – к прекрасному острову Св. Лаврентия, и через Аляску на Доусон, и на юг, вдоль Скалистых Гор, где наконец, после сорокалетней погони, я настиг его и поймал на иммигранте-одуванчике под эндемической осиной близ Боулдера".
Як на мене, в частині про поета цій куті передано меду, занадто багато уваги йому, а головне - якоїсь підкреслено упередженої уваги. Упередженість робить із зором читача дещо подібне тому, що сталося із зором "оптикарки", але навпаки.
Все решта так, як писав у своїй рецензії шановний Інра.
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044536828994751 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати