|
На твір /// |
"Ти з'їла мої мрії, запивши їх думками
і загорнулася у ковдру, наче в кокон -
метелик нічних мрій моїх.
Ти хочеш жити не життям, а снами,
ховати під подушку всі страхи свої." - ефектно, образно. Та ще оце мені сподобалось:
" Ти доведеш, ти вже дов... |
© Viktoria Jichova, 19-11-2006 |
|
|
На твір Блог №1 |
Сумно..... |
© Viktoria Jichova, 19-11-2006 |
|
|
На твір Мої жінки -4 |
Еге ж... Страшні сни... Мені таке теж колись снилося... тільки без сексу... снилося смогубство... шкода, що коли це мало статися в житті, мене спинили... хоча.... тере я точно знаю, що не сама... є ті, що зажди поряд... їх небагато... однак їх досить, щоб... |
© StahlHassWesen, 19-11-2006 |
|
|
На твір Таро |
Дивовижно майстерне чергування образів – ще одна іманентна ознака Вашого яскраво-картинного стилю! Чомусь згадався Е.Берн з його людьми, які грають у ігри… Метаморфози… Чаклунство… Вийшла дуже насичена драматична історія з болючим журавлиновим кінцем! Моя... |
© Ksenka, 19-11-2006 |
|
|
На твір Сміття |
СУПЕР! Великий уклін Вам ! Я працював з душевнохворими,серед них є багато талановитих.Ви так мене зачарували та здивували.Натхнення Вам!... |
© Данило із Стокгольму, 19-11-2006 |
|
|
На твір І ми йдемо (Життя 2) |
"Я бачу як ти ростеш. Я взяв тебе таку маленьку... Ні, я обманююсь. Ти взяла мене, маленька"... "Тобі добре, моя дівчинко, ти ростеш. І я з тобою..." - і ці слова такі тремкі, ніжні.. ніби звернення до дівчини, котра у душі своїй назавжди залишилася Лоліт... |
© Viktoria Jichova, 19-11-2006 |
|
|
На твір Завжди (Життя 1) |
Це ніби лист до незнайомки, котрий ніколи не було надіслано.. Гарні, зворушливі слова: "Ти коли-небуть могла подумати, що ми зможемо бути такі близькі, щоб мати одну душу на двох, один подих на двох?
Ти загубилася, заховалася, закрилася, хочеш зникнути.А... |
© Viktoria Jichova, 19-11-2006 |
|
|
На твір Едем |
Чудово! Запрошую до нас в газету,не пожалкуєте,чекаю.Пишіть.... |
© Данило із Стокгольму, 19-11-2006 |
|
|
На твір Дитинство |
Мабуть Ви дуже закохані в щасливі хвилі дитинства і в чарівність міста Лева...
Та чи "дитинство-назавжди" це доречно?
З повагою, Арман... |
© Armanne, 19-11-2006 |
|
|
На твір Як важко |
Справді, задум був досить симпатичний. Але, коли щиро, трохи по-дитячому наївний.
Відчувається, що автор хотів вкласти у твір певні почуття та емоції, але то вийшло трохи скуто, наче їх втиснули у банку й закрили. Хотілося б побачити більший чуттєвий вия... |
Читати далі... |
© Olga_Svirs'ka, 19-11-2006 |
|
|