Вірш як вовняна рукавичка, м'який і теплий, тече собі струмочком з рядка на рядок, з літерки на літерку, і шепоче і дзвенить... крізь зими і весни, крізь літа... святково і просто водночас.
Дякую, Ганно, за чарівну поезію.
З повагою.
Марта Ш.
...

себто дуже дякую за пошанівок! сподіваюсь довіру виправдаю:)))...

Цитата:
А от щодо помилок та очипяток був би вдячний за підказки. Бо перечитував і редагував твір уже разів п"ять, і уже , видно, притупилися відчуття - не бачу помилок більше.
К.Ч.

Друже Коко!
Коли я колупався в пошуках помилок і очипяток, ...

Так, боротися і ще раз боротися!!!
Моє життєве кредо: БАЖАТИ
БОРОТИСЯ
ВІРИТИ (ббв)...

Інколи випадкові спутники в дорозі змінюють долі людей, чи не так?.....

Особисто мене надзвичайно дратує, коли людей звинувачують у чомусь в той час, коли від них нічого не залежить. Бог, якщо є, то один, і навіть він не може врятувати всіх і від всього, а що вже казати про якихось дрібних мурах, що звуться "людьми"....

Які незвичайні метафори ... ниточки коконів... круто, але чомусь схоже на кисіль , нуднувате, чи може це у мене настрій такий?..А вцілому дуже гарно ! ...

Чудові філософські роздуми. Хочу додати, що пекло для кожної людини, у певний момент часу, різне. Для когось болюче слово - пекло, для когось щоденні очікування трамваю на зупинці - пекло, а для когось життя - це вже пекло......

Скільки про неї написано, цей твір зовсім не про це, але згадка про каву мені сподобалася найбільше......

Чутливо.........