Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

напрошується продовження

(Рецензія на твір: Мовники: МЕРКУРІЙ (правлений варіант), автор: Володимир Чернишенко)

Ну що ж, фантастичне оповідання на тему мови - на 99% справа рук Володимира Чернишенка.

Дика ідея, коли технічний прогрес використовується для вдосконалення людської істоти (а до того все котиться), демонструється у всій красі. Дякувати Богу, є опозиція, і читач в моїй особі щиро співчуває її туманним намаганням звільнитись з-під тотального диктату.

Оповідання містить багато простору для розвитку теми та цілком могло б претендувати на розвиток у вигляді повісті/роману/серіалу. Дуже вдале ім'я сина.

Не зовсім сподобалась кінцівка: розуміючи весь шал підліткової агресії Речислава, загостреної арештом коханої, все ж таки очікував на якусь благороднішу реакцію, аніж Я ВБ'Ю ТЕБЕ ! Вони ж мовники, Люди з великої літери - і тут брутальне батьковбивство ? Повторюю, зрозуміти цю сцену (як і мотивацію недосвідченого адепта мовного культу) я можу, але хочеться чогось такого...

Тепер - трохи зауважень:
- обрана автором форма творення прикметників - “мовленнєвого апарату”, “мисленнєвої інформації/простору” - тяжка для тієї ж вимови. Може, краще якось замінити (мовний або речевий апарат, думко-простір абощо);
- “біля самої лівої скроні” - чому б не просто “біля лівої скроні ” (оце зайве “самої” бачив ще як мінімум в одному місці);
- “Конвоїри посадили її на стілець навпроти слідчого, Меркурій жестом наказав їм вийти. Ніяк не виявляючи свого здивування, вони обернулись і один за одним вийшли з кімнати” - а чим, власне, вони були такі здивовані ? Тим, що слідчий залишився наодинці з 16-літньою дівчинкою ?
- ”ця розмова буде навряд чи легшою за щойно минулу” - може, краще, “за попередню” або “щойно закінчену”;
- “він втратив свідомість, щось голосно бахнуло – кінець, подумав він, але ж яка тиша!” - звучить красиво, але які думки після втрати свідомості ?

Завжди з приємністю читаю Ваші твори. Бажаю натхнення ! Дякую.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037980079650879 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати