

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	823
Творів:	12423
Рецензій:	19220

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Про мову і мовлення.

(Рецензія на твір: Слово про вертолітників, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Дивні і, певною мірою, щемні відчуття виникали в процесі читання „Слова...” Світова українізація та експансивна політика української нації сягнула навіть Таймиру... Вертолітники Полярного кола спілкуються українською і слухають гурт „Ударники” про „Жовтого підводного човна”... :)
А якщо серйозно, то ми знову стикаємося з проблемою дво- чи одномовності творів. Я пам’ятаю поради Антона Санченка, якого я щиро поважаю, щодо вживання у творі кількох мов. Це було, коли у одному з моїх потворотворів усі діалоги були російські, а слова автора і його внутрішній голос – українською. Я тоді погодився, що дійсно, аж таке вип’ячування двомовності (чи білінгвізму?) є недоцільним. Проте наполягав і продовжую наполягати на можливості введення іншомовних діалогів для підсилення ідеї тексту і відтінення характерів персонажів.
„Слово...” сприймається як перекладний твір. Так і хочеться написати під заголовком – „переклад з російської”. Звичайно, якби автор писав, скажімо. Про Францію, то цілком міг би обійтися без французької... Але тут – коли мова вертолітників відкриває такі перспективи демонстрації дружби братніх народів! Звичайно, перекладання щирих російських матюків на українську виглядає дотепним перформансом, посміхнувся, навіть кілька разів. І постійне наголошення на тому, що твір є перекладним – отой „Караул” і т. д... Цікаво. Можливо, навіть якесь пародіювання, але я не знаю чого саме. Можливо, коли б знав, було б цікавіше.
Зараз саме читаю трилогію Самчука „Волинь”. Ту, за якою свого часу ходив у „Бористен”, автор знає. :) Яка там різна мова героїв! Одні розмовляють чистою українською – освічені селяни, провідники української армії. Інші – українською, але в товаристві відчайдушно мішають українську з російською, намагаючись догодити панові. Ще хтось брудною російською (в значенні – неграмотною). Автор подає все в українській транскрипції. Читаючи, одразу позиціонуєш героїв. На мою думку, це важливо.
Принагідно хочу подякувати авторові за гарну річ. Мав приємність читати.
З повагою.

Знаєш, Олесю, якщо Миколі Лукашу вдалося передати засобами української мови середньовічну іспанську Сервантеса, і вона виглядає цілком природньо, нам якось не годиться лякатися значно простіших завдань - передати засобами української мови мову тієї ж групи. Принаймні, це треба намагатися робити. Це моїх 5 копійок на поточний момент.

Антоне, ось мої 5 коп. до цього питання.
Ти ж чудово знаєш, як широко я раніше застосовував транслітерацію для позначення велкиорус... малоукркаїнської мови! :) З часом, я поступово схиляюся до виключно україномовного тексту. Тому я цілком розумію твої дилеми, усвідомлюю складність застосування багатомовности в україномовному тексті, уважно слідкую за тим, як инші автори вірішують це питання. Зокрема, мені сподобалося як радикально вирішив це Жадан. Зрештою, все більше й більше схиляюся до такого варіанта, коли вся маса иншомовних діалогів передаватиметься українською. При тому я, мабуть, і надалі не цуратимуся цитувати окремі вислови фінською чи французькою, російською чи японською.
Щиро,
Олесь Б :)

Дякую за зауваження. Воно може мабуть слушне. Але мені, здається, усім і так зрозуміло, якою мовою спілкуються на Таймирі. Жодної "штуки", тобто мистецтва, в тому, щоб її записати немає. Барков це зробив задовго до мене :)

Так, переклад, і тим більш складний від того, що усі мову-оригінал знають і можуть відтворити. Тобто сам твір - не перекладений, а оригінальний. Життя таймирське перекладене :) Я колись прекладами бавився, і дуже те полюбляю.

Втім, це жодним чином не заперечує і запропонованого Вами підходу до двомовності в текстах. Але я подумав - а якщо б мій герой зустрів по дорозі чукчу чи якута, їхню мову теж довелося б давати в оригіналі?

	Додати свій відгук

Згенеровано за 0.0159878730774 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design