Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

„І значить є, навіщо жити, і в цьому є найвища суть...”

(Рецензія на твір: Переклад №4 - Василь Роман, автор: Дванадцятий Конкурс Поетичних Перекладів)

Десятискладовий ямб зринає й тут. Сердега Фрост! Не розумівся він на віршових розмірах геть зовсім, то й накрутив такого, що перекладачі тепер мусять виправляти... Ай-я-яй!
Між тим, вірш у перекладі читається легко і гарно. Звертає на себе увагу, що майже повністю дотримана пунктуація оригіналу.
Ковила наштовхує на роздуми щодо авторства перекладу :)
Питання викликає „листя не торкалось жодних п'ят”, комбінація „відаВ ВДачу”, але це легко виправити.
Дуже цікаве рішення з останніми рядками. Щоправда, нагадує відому брехунцеву пісню.
Але „найвища суть” не в цьому, і це стосується усіх „ямбізованих” перекладів, поданих на конкурс. Якщо ви подивитиеся на розмір оригіналу, то окрім „зайвих” складів, які ви так поспішаєте відрізати, побачите ще й цезуру. Перший рядок Фростового вірша записується ось так:
-/-/- ׀ -/-/
Там, де я поставив вертикальну риску – там цезура. Вона є у всіх рядках, окрім 3-4 перших двох стовпчиків та 2 останніх двох. Як на мене, цезура є важливим компонентом цього вірша, і губити її негоже. Думаю, наступні переклади дадуть мені нагоду розвити цю тему.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.047938823699951 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати